Жриця музики соул нина Сімон

Жриця музики соул нина Сімон Старий хрипун Джеймс Браун якось заявив в одній зі своїх пісень: мовляв, світ цей належить чоловікам.З одного боку, це, звичайно, так-на одну велику письменницю/художницю/архітектора жіночої статі припадає по десятку чоловіків.Але якщо і є на світі область мистецтва, де жінки досі не поступаються чоловікам,-то це музика, особливо джазова.Біллі Холідей, Елла Фіцджеральд, Шаде, Нора Джонс...і Ніна Сімон , яку колись називали жрицею музики соул.

Майбутня зірка Юніс Кетлін Уеймон народилася 21 лютого 1933 року в Трайон, штат Північна Кароліна.З дитинства вона співала в церковному хорі разом з чотирма братами і трьома сестрами, в шість років почала брати уроки фортепіано, і вже через чотири роки дала перший сольний концерт в міській бібліотеці.

Завдяки підтримці друзів сім'ї Юніс вдалося здобути освіту в престижному нью-йоркському коледжі Juilliard School of Music.Навчання коштувало недешево, і дівчина підробляла акомпаніатором у педагога з вокалу, а в 1953 році стала штатної піаністкою і співачкою одного з нічних клубів Атлантік-Сіті, взявши псевдонім Ніна Сімон (nina по-іспанськи-дівчина, а прізвище стала даниною любові до актриси Сімоне Синьйорі).

В кінці 50-х Симон починає записуватися для підрозділу компанії King, яка відіграла важливу роль у становленні раннього ритм-н-блюзу та рок-н-ролу.Перша ж платівка "Little Girl Blue", видана в кінці 1957 року народження, мала великий успіх, а сингл "I Loves You Porgy" Джорджа Гершвіна став головним хітом співачки, діставшись до 13 рядка поп-чарта і розійшовшись мільйонним тиражем.У 1960-му Ніна з успіхом виступила на знаменитому джазовому фестивалі в Ньюпорті, а трохи пізніше, вирішивши подумати про особисте життя, вийшла за...нью-йоркського детектива Енді Страуда.Вони одружилися в 1961 році, а через рік у них народилася дочка Ліза.

"Наші відносини були складними і важкими, і я ніколи не проводила з дочкою досить часу,-зізнавалася пізніше Ніна в автобіографічній книзі.-Мені здається, вона так і не змогла зрозуміти, чому все складається саме так".

У середині 60-х Ніна продовжувала активно записувати пісні і видавати альбоми, в яких гармонійно змішувалися Джаз , Соул , Поп-музика , Госпел і Блюз .Настільки ж еклектичним був і сам репертуар співачки.

Від задушевних балад вона переходила до інструментальним композиціям, поп-мотивами або різким політичним випадів (нагадуючи в цьому сенсі радше Боба Ділана або Джоан Баез, ніж колишніх і нинішніх виконавців джазу).Як і всі "джазові люди", вона часто виконувала пісні інших авторів: "Do not Let Me Be Misunderstood", "I Put a Spell on You", яка дала назву її автобіографії, "Wild Is The Wind" (яку, в свою чергу, пізніше перепел рок-хамелеон Девід Боуї).А нерідко і сама не цуралася письменництвом: однією з кращих в її репертуарі стала автобіографічна "Young, Gifted & Black", яку пізніше виконували Арета Франклін і Елтон Джон.

У 70-ті роки Ніна розлучилася з чоловіком і спробувала сама зайнятися своїми справами, проте спів їй явно вдавалося краще: одного разу її навіть заарештували за підозрою в несплаті податків.Чи не краще справи йшли і на музичному фронті: схвалення преси викликав хіба що альбом "Baltimore", а пластинки 80-х років являли собою записи концертів і проходили майже непоміченими.

Ім'я Ніни Сімон несподівано виринуло з небуття в 1987 році, коли одна з її ранніх композицій "My Baby Just Cares for Me" прозвучала в рекламі парфумів "Шанель".Перевиданий сингл опинився в першій п'ятірці хітів Великобританії, а шість років потому в світ вийшов фільм за сценарієм Люка Бессона "Point of No Return", головна героїня якого була частково "списана" з співачки.На цій же "хвилі" вийшов і новий альбом "A Single Woman" з піснями Жоржа Брассенса, Мішеля Леграна і авторів "Звуків музики" Роджерса і Хаммерстайна.

Альбом був прекрасний, але виявився останнім-через проблеми зі здоров'ям Ніна більше не працювала в студії, виступала рідко і майже не з'являлася на публіці.На сцену її виводили буквально під руки...21 квітня 2003 співачка померла в своєму будинку неподалік від Марселя.

За 40 років "роботи" Ніна Сімон випустила 170 студійних і концертних альбомів і синглів, її пісенний каталог налічує понад 320 композицій і продовжує активно перевидаватися.

А дочка Ліза, також вибрала кар'єру співачки і актриси, в 2008 році записала альбом, присвячений матері.

"Ніна Сімон випереджала свій час,-говорили про неї колеги,-вона була першокласної піаністкою, яка чудово співала, писала талановиті пісні і щедро розкривала свою душу".


Сергій Князєв
Жіночий журнал Суперстіль • 20.02.2012