Жизель Адольфа Шарля Адана (adolphe adam)

У витоків виникнення фантастичного балету "Жізель, або Віліс"-така повна назва цього найстарішого твори хореографічного мистецтва, в основному зберіг до наших днів свій первісний хореографічний текст, стояв французький поет Теофіл Готьє .Його надихнуло древнє сказання про примарних танцівниць, що з'являються "на березі Рейну в бархатистою тумані при світлі німецької місяця", яке він зустрів на сторінках книги Г.Гейне "Про Німеччину".Готьє привертає до створення балетного сценарію досвідченого театрального либреттиста Ж.-А.-В.де Сен-Жоржа, з їх задумом знайомиться композитор Адан , і як він сам згадує, "через 3 тижні партитура була закінчена, клавір-ще раніше, днів в 10 максимум".Хореографія безсмертної "Жизелі" належить двом майстрам балету: Ж.Перро, цілком пишучи партію головної героїні, і Ж.Кораллі.На прем'єрі в паризькому Театрі Королівської академії музики (нині це знаменита "Гранд Опера") Жизель танцювала двадцятидвохрічна дружина Перро К.Грізі, а Альберта-Л.Петіпа.

У Росії перша вистава "Жизелі" відбулося у Великому театрі Санкт-Петербурга 18 грудня 1842 року.Поставив балет А.Тітюс, провідні партії виконували Е.Андреянової і І.Нікітін.Однак прославлена ​​нині в усьому світі російська "Жизель" народилася набагато пізніше-5 лютого 1884 року, коли в столичному Маріїнському театрі світло рампи побачила нова редакція балету, створена найбільшим хореографом М.Петіпа за власним враженням від паризького вистави Кораллі-Перро.Саме цій сценічній версії, відновленої в 1910 році М.Фокіним для "Російських сезонів за кордоном", і судилося повернути "Жизель" її батьківщині, де балет на той час вже грунтовно забули.

Зараз "Жизель" знають у всіх країнах, де є трупи класичного танцю.В історію ж нашого хореографічного мистецтва назавжди увійшли імена Павлової , Т.Карсавіної, О.Спесивцевої, Уланової , Н.Безсмертнової, Е.Максимової, Н.Макарової-кращих виконавиць головної партії цього балетного шедевра.

 "Театральний календар", 1991.