Жерара Депардьє (gerard depardieu)


РІА Новини 03.01.2013

Знаменитий французький актор, режисер і продюсер Жерар Депардьє Ксав'є Марсель (Gerard Depardieu) народився 27 грудня 1948 року в місті Шатору (департамент Ендр, Франція) в бідній родині робітника і з ранніх років був наданий сам собі.Депардьє залишив школу, займався з приятелями незаконною торгівлею і ледь не потрапив за ґрати.

Коли Депардьє було 16 років, коли він приїхав до Парижа і поступив на курси драматичного мистецтва Шарля Дюлена.

У 1965 році під час навчання на курсах він знявся в своїй першій картині, присвяченій модній тоді темі-хіпі та бітників ( "Бітник і панночка").Потім Аньєс Варда запросила його в свій фільм "Різдво Керол", який через відсутність коштів так і не був завершений.

У 1969 році фотографія Депардьє потрапила в каталог акторів для роботи на телебаченні.Режисерів привернула його характерна зовнішність.Багато з них називали його "новим Жаном Габен".

На початку 70-х років Депардьє знявся в мелодрамі Жака Дере "Трохи сонця в холодній воді" за романом Франсуази Саган , в кримінальній драмі Хозе Джованні "Скумон: Кожен, хто приносить біду", в драмі режисера-авангардистки Маргеріт Дюрас "Наталі Гранжьє" (продавець) та кількох інших картинах.

Зігравши десяток другорядних ролей, в 1974 році Депардьє знявся в скандальному фільмі Бертрана Бліє "Ті, що вальсують".Цей фільм прославив на всю Францію режисера і трьох виконавців головних ролей: Депардьє, Патріка Девера і Міу-Міу,-і став для молодого актора візитною карткою в світ великого кіно.

За першим успіхом пішли понад 160 фільмів, серед яких французькі критики налічують не один десяток шедеврів.

До середини 70-х почав складатися екранний образ Депардьє-молодого, незграбного, чарівного, але небезпечного хулігана.У такій манері він постав перед глядачами в ролі боксера Жана у фільмі Клода Соте "Венсан, Франсуа, Поль та інші" (1974).Таким же був Олмо Далко-селянський ватажок в картині Бертолуччі "XX століття" (1976).

Але актор намагався не зациклюватися на одному амплуа, Депардьє цікавили різноманітні людські характери.Він знявся в ролі Жерара в драмі Марко Феррері "Остання жінка" (1976), Рауля в комедії Бертрана Бліє "Приготуйте носові хустки" (1977) та інших фільмах.Дуже скоро талант актора стали визнавати і на різних кінофестивалях.Перший великий успіх-престижну кінематографічну премію Сезар-Депардьє принесла роль Бернарда Гранде в мелодрамі Франсуа Трюффо "Останнє метро" (1980).

На початку 1980-х років режисери розгледіли комедійний талант Депардьє: в комедії Клода Зіді "Інспектор-роззява" Депардьє зіграв злочинця Роджера Морзіна, легко обманює тюхтія-поліцейського.Не менш цікавою роботою стала головна роль в екранізації знаменитої п'єси французького комедіографа Мольєра "Тартюф", поставленої в 1984 році самим Депардьє.

Але справжній успіх акторові в комедійному амплуа принесли спільні роботи з П'єром Рішаром .Вперше вони разом з'явилися в комедії Франсіса Вебера "Невдахи" (1981).Депардьє зіграв там грубуватого і необтесаного приватного детектива, а Рішар-непередбачуваного бухгалтера-недотепу.В результаті вийшов феноменальний дует, який забезпечив фільму грандіозний успіх, слідом за "Невдахи" пішли картини "Татусі" і "Втікачі".

До середини 80-х років Жерар Депардьє по праву вважався зіркою не тільки французького, а й світового кінематографу.З однаковим успіхом він виконував різнопланові ролі у фільмах різних жанрів: комедіях, драмах, бойовиках.Яскравою, незабутньою роботою актора стала головна роль у фільмі відомого польського режисера Анджея Вайди "Дантон".

Особливо варто відзначити співпрацю Депардьє з режисером Бліє, якого актор вважає своїм хрещеним батьком у кінематографі.Разом вони створили кілька чудових картин, серед яких драма "Вечірня сукня" (1986).У цій картині Депардьє зіграв нахабного гомосексуаліста Боба, який вторгся в життя тихої сімейної пари.Зовсім іншим Депардьє постає в іншій картині Бліє-драмі "Занадто красива для тебе" (1989).Його герой Бернард, людина заможна, несподівано для всіх воліє своєї аристократичним і божественно прекрасної дружини потворну, невиховану, немолоду і смаку одягнену секретарку.

Друга половина 80-х років відзначена та іншими цікавими роботами актора.Так за роль комісара поліції Мангіна у фільмі Моріса Піала "Поліція" (1986) Депардьє був удостоєний призу Венеціанського кінофестивалю.

Початок 90-х ознаменувався для Жерара Депардьє черговим великим успіхом-головною роллю у фільмі Жан-Поля Раппно "Сірано де Бержерак".Картина отримала безліч премій, в тому числі Оскар за найкращі костюми, Золоту пальмову гілку в Каннах, Золотий глобус, кілька Сезарів, а сам Депардьє був удостоєний призу за кращу чоловічу роль на Канном кінофестивалі."Сірано де Бержерак" мав грандіозний міжнародний успіх, і саме після цієї картини Депардьє все частіше стали запрошувати зніматися в Голлівуд.

Свій комедійний талант Депардьє блискуче проявив в ліричній комедії Пітера Уіра "Вид на проживання", де разом з ним знялася Енді Макдауел.За роль Джорджа в цій картині Депардьє був удостоєний премії Золотий глобус.

Не менш гучні удачі у Депардьє в ці роки і в європейському кінематографі: ролі в мелодрамі Жерара Лаузьера "Мій тато-герой", комедії Жана-Марі Пуаре "Між ангелом і бісом", екранізаціях всесвітньо відомого роману Олександра Дюма "Граф Монте-Крісто" і коміксу Клода Зіді "Астерікс і Обелікс проти Цезаря".

Широкий резонанс викликала і роль великого і нещасного Вателя в однойменній амбітної історичній драмі Роланда Жоффе, що відкрила у 2000 році черговий Канський фестиваль.

За свої досягнення в світовому кінематографі Жерар Депардьє в 1997 році був удостоєний престижного кінематографічного призу-"Золотого лева" Венеціанського кінофестивалю.

У 2000 році Депардьє знявся у фільмі Володимира Меньшова "Заздрість богів" в ролі французького журналіста Бернарда.

Жерар Депардьє пробував себе і на режисерському терені.Після постановки в 1984 році картини "Тартюф", знову до режисури Депардьє повернувся через 15 років, знявши в 1999 році драму "Міст між двома берегами" (де він виступив і як продюсер), а в 2006 році вийшла його третя картина-" Париж, я люблю тебе ".

Крім того, Депардьє продюсував фільми: "Вона прекрасна" (1997), "Шануй батька свого" (2002), серіал "Наполеон" (2002) та ін.

Депардьє завоював найвищі оцінки міжнародного журі, ставши триразовим лауреатом вищої французької кінопремії "Сезар" і призером міжнародних кінофестивалів у Каннах, Венеції, Сан-Франциско, Монреалі і Москві.

Депардьє був одним з перших відомих акторів, оцінили можливості телебачення, і знявся в безлічі телесеріалів, в тому числі в телеверсії "Графа Монте Крісто" і "Знедолених".

У жовтні 2007 року Депардьє отримав в Москві високу суспільну нагороду-Орден Петра Великого 1-го ступеня.

Жерар Депардьє був одружений на Елізабет Депардьє (Гиньо), у шлюбі з якою народилися син Гійом (актор, 1971-2008), і дочка Жюлі (1973, актриса).

Так само у актора є дочка Роксана (1992) і син Жан.


-->