Железняк або Залізняк, максим - головний

Железняк або Залізняк, Максим - головний ватажок гайдамаків в епоху Коліївщини. Запорізький козак, він залишив військо і, готуючись до прийняття чернечого чину, був послушником в Мотронинському монастирі, коли насильства панських конфедератів над православними в правобережній Малоросії викликали в російській її населенні сильне хвилювання. Железняк став на чолі гайдамацького загону з декількох сотень людей, назвавшись запорізьким полковником, скликаючи до себе народ і розпускаючи чутки про наявну у нього грамоті Катерини II, велить винищувати поляків і євреїв в Малоросії. Натовпи народу зійшлися на цей заклик, і Железняк, поступово збільшуючи свої сили, вийшов з Мотронинського лісу (квітень 1768 г.) і пройшов до Умані, всюди винищуючи поляків і євреїв. Особливо кривава різанина сталася в Лисянці й Умані, куди, як у місця укріплені, приходило, при чутках про повстання, велике число панів.

Перед останнім містом Залізняка зустріла надвірна козацька команда власника Умані Потоцького, під проводом сотника Гонти, який, однак, передався Залізняку. Після взяття Умані (за словами деяких польських мемуаристів, тут загинуло до 20000 чоловік), Железняк проголосив відновлення гетьманщини і сам назвався гетьманом. Надісланий Кречетникова полковник Гур'єв хитрістю захопив Залізняка і Гонту. Як російський підданий, Железняк не був виданий полякам, подібно Гонті, а залишився в руках російської влади. 8 липня 1768 року він був, разом з 73 товаришами, укладений в Києво-Печерську фортецю, а в кінці місяця відбулося розпорядження про віддання його суду в київській губернської канцелярії.

Вирок цього суду невідомий, але, ймовірно, він зводився до заслання в Сибір: принаймні, 1 листопада 1768 р Железняк з товаришами був уже на шляху до Білгорода. В околицях Охтирки він, з 51-м товаришем, біг, обеззброїв попередньо караул. Велика частина втекли, і в їх числі сам Железняк, були негайно спіймані.

У народній пам'яті Железняк живе як герой боротьби з поляками за народність і віру; в піснях і переказах його образ є в ідеалізованому вигляді. Крім загальної літератури про гайдамаків і Коліївщину, див. Статтю В. А.: "Кілька даних про долю Залізняка після його арешту в Умані" та додані до неї матеріали ( "Київська Старина", 1882, № 12).

-->