Значко-яворский михайло біографія

Значко-Яворський (Михайло, в чернецтві Мельхіседек, близько 1716 - 1809) - поборник православ'я, навчався в Київській академії, рано прийняв постриг, в Мотронинському монастирі (в нинішньому Чигиринському повіті Київської губернії). У ту пору становище православ'я в правобережній Украйні, що належала до Польщі, було дуже незавидне. Значко-Яворський, призначений правителем всіх українських православних церков, прийняв під свій захист поверталися з унії. Уніатське духовенство почало переслідувати відпадає і скаржилося на Значко-Яворського, як на підбурювача до відділення. Значко-Яворський виявив велику діяльність, їздив шукати захисту в Петербург і Варшаву і встиг добитися королівським привілеєм для православних, за що піддався переслідуванню з боку уніатів.

Тим часом почалося народний рух, відоме під ім'ям "коліївщини", Мотронинський монастир був осередком цього руху. Значко-Яворський в цей час був за Дніпром; важко визначити ступінь його участі в підготовленні та організації повстання. Чутка приписувала йому опублікування підробленої "Золотий грамоти", нібито надісланої імператоріцей Катериною і збуджував народ до повстання.

Як би там не було, Значко-Яворський по приборканні повстання був притягнутий до суду і тимчасово був переведений до Переяславського-Михайлівський монастир. Цим закінчилася його політична діяльність; він керував монастирями в Києві (Видубицьким), Лубнах та Глухові. Йому присвячено дослідження Ф. Г. Лебединцева, надруковане в 1 частини 22 томи "Архива Юго-Зап. Росії" (Київ, 1864). Е. К.