Янкиф панхусович маловицкий жизнь нефтяники наука биография

МАЛОВІЦКІЙ ЯНКІФ ПАНХУСОВІЧ. ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР ДП - ВО «СОЮЗМОРГЕО» Народився 21 серпня 1932 року в Дніпропетровську Української РСР. Закінчив в 1955 р (з відзнакою) Московський нафтовий ін-т ім. І. М. Губкіна (надалі - Мінх та ДП, МІНГ, нині - ГАНГ) за фахом «геологія нафтових і газових родовищ»; в 1958 р - аспірантуру цього ж інституту. Доктор геологомінералогіческіх наук (1967), професор (1984), дійсний чл. РАПН від Мурманського регіонального центру (1995). Спеціалізується в обл. геофізики, геології та нафтогазоносності. Трудовий шлях розпочав після закінчення аспірантури начальником тематичної партії ВНДІ геофиз. методів розвідки Міннафтопрому СРСР (Челекен, Туркменія). З 1964 р - начальник радянської морської експ. в Індії. З 1965 р. - Завідуючий лабораторією, зав. відділом геології морів та океанів ВНІІморгео, з 1970 р - директор Геленджикского отд-ня цього інституту. З 1979 р - генеральний директор ВМНПО «Союзморгео» Мінгазпрома СРСР (з 1991 р - держ. Підприємство - ВО «Союзморгео» Мінпаливенерго Росії). З 1981 р - генеральний директор ВМНПО «Союзморгео» - директор НІІморгеофізікі. У 1989 - 1991 рр. здійснював науч. керівництво групою узагальнення геофиз. інформації на Кубі. Після повернення - гл. науч. співробітник НІІморгеофізікі об'єднання «Союзморгео».

 

У 1992 р призначається гл. геологом, в 1996 р - генеральним директором ДП - ВО «Союзморгео». Одночасно - генеральний директор (на громадських засадах) акціонерного т-ва з іноземними інвестиціями «Печорморнефть». Відомий як великий вчений в обл. геофізики, геології, і нафтогазоносності, один з найбільш активних організаторів нової галузі науки - морської геофізики, на основі наук. прогнозів і рекомендацій якого відкриті в східній і північній частинах Каспійського моря великі нафтові родовища - банки Жданова і Губкіна, виявлено велике підняття на шельфі Індії - Бомбейский звід з подальшим відкриттям тут найбільшого нафтового родовища; ініціатор і керівник досліджень на Чорному, Азовському, Охотському, Арктичному басейнах, які представляють як величезний науч. інтерес, так і практичне значення для народного х-ва країни, в т. ч. робіт з виявлення гігантського Штокманівського родовища в Баренцевому морі; керівник і безпосередній учасник створення карт тектоніки і нафтогазоносності Миру і морів периферії Північної Європи. Обирався депутатом Геленджикского гір. Ради депутатів трудящих (1971 - 1979) і Мурманського гір. Ради народних депутатів (1982 - 1989). Авт. більше двохсот тридцяти науч. праць. Лауреат Держ. премії Російської Федерації - за роботи по Штокманівського родовища (1995). Нагороджений медалями «За трудову відзнаку» (1981), «Ветеран праці» (1986); відзначений зн. «Почесний нафтовик» (1992). Володіє англійською мовою. Захоплення: подорожі, грибна «полювання», рибна ловля, література. Мати Параска Дмитрівна (в дівоцтві - Волинець) - селянка; батько Панхус Якович - слюсар, Дружина Зінаїда Михайлівна (в дівоцтві - Меняйленко) - океанолог, нині - на пенсії; дочка Олеся - викладач музики, Світлана - географ, Оксана - економіст; онуки Георгій, Марія, Анастасія.