Вупі Голдберг (whoopi goldberg)


РІА Новини 13/11/2010

Американська актриса театру і кіно, продюсер, сценарист, телеведуча Вупі Голдберг (Whoopi Goldberg), справжнє ім'я Керін Елейн Джонсон (Caryn Elaine Johnson), народилася 13 листопада 1955 року в Нью-Йорку ( район Челсі) в бідній родині.Прізвисько "Вупі", яке вона згодом зробила своїм акторським псевдонімом, Керін отримала в дитинстві, Голдберг-прізвище її матері.

Свій перший досвід виступу на сцені і єдині у своєму житті уроки акторської майстерності вона отримала в вісім років, виступаючи в експериментальному дитячому театрі Елен Рубенстайн.Її талант був відзначений педагогами.

В школі Керін вчилася погано, вважалася відстає.У неї виявилася дислексія-порушення здатності до читання та письма, і вона кинула навчання, так і не отримавши повноцінної освіти.

В кінці 1960-х рр.Керін втекла з дому і долучилася до руху хіпі, жила в комуні, де пристрастилася до марихуани, а пізніше-і до більш важких наркотиків.Довгий час ніде не працювала, існувала на допомогу з безробіття.

На початку 1970-х рр.вона познайомилася з Елвіном Мартіном, членом організації "Проти наркотиків", який допоміг їй позбутися від наркотичної залежності.Згодом вона вийшла за нього заміж і народила доньку Олександру.

До 1974 р Керін працювала нічним сторожем, укладала цеглини, гримувала небіжчиків в морзі, поки через одне з театральних агентств їй не вдалося знайти акторську вакансію в новому театрі міста Сан-Дієго.

У 1974 році разом з дочкою Керін переїхала на нове місце роботи, чоловік відмовився покидати Нью-Йорк, і їм довелося розлучитися.У Сан-Дієго вона брала участь у створенні міського театру "Реперторі тіетр", потім перейшла в "Блек стріт тіетр" (Сан-Франциско).Грала і в декількох любительських трупах.Свою театральну кар'єру вона почала вже під псевдонімом Вупі Голдберг.Її першою театральною роботою стала головна роль у п'єсі "Матінка Кураж".Пізніше вона підготувала моноспектакль, в якому виконувала шість ролей.Проект під назвою "Шоу привидів" (Spook Show) був реалізований в 1983 р і мав великий успіх.

У 1984 р її комічне шоу помітив режисер Майк Ніколс, який організував для Вупі сольний виступ на Бродвеї.Пізніше були запрошення в ряд постановок на Бродвеї, зокрема, актриса брала участь в мюзиклі "Ісус Христос-суперзірка".

Беручи участь в театральних постановках, вона не тільки набиралася досвіду, а й набувала популярність.У наступні роки робота в кіно практично не залишила їй часу для театру.

У велике кіно Вупі Голдберг потрапила в 1985 р Дізнавшись про екранізацію Стівеном Спілбергом роману "Квіти лілові полів" відомої письменниці Еліс Уокер, Вупі написала Елліс лист, в якому просила посприяти їй в отриманні ролі.Її прохання було задоволено і Вупі отримала цю роль, зігравши головну героїню фільму Селію Джонсон.Кінодебют Вупі Голдберг у фільмі "Квіти лілові полів" (The Color Purple) був відзначений нагородою "Золотий глобус" і номінацією на "Оскар".

Далі запрошення на участь у фільмах пішли одне за іншим-в основному це були картини комедійного жанру.Серед найбільш відомих фільмів, де зіграла актриса, "Джек-стрибунець" (Jumpin Jack Flash, 1986), "Фатальна красуня" (Fatal Beauty, 1987), "Злодійка" (Burglar, 1987), "Телефон" (Telephone, 1988) , "Привид" (Ghost, 1990), "Дій, сестра!" (Sister Act, 1992), "Сарафіна!" (Sarafina !, 1992), "Гравець" (Player, The 1992), "Корріна, Корріна" ( Corrina, Corrina, 1994), "Лицар Камелота" (A Knight in Camelot, 1998), "Щурячі перегони" (Rat Race, 2001) та ін.

Широко відомі і її драматичні кінороботи, наприклад, в таких стрічках як "Серце Клари" (Clara's Heart, 1988), у фільмі Андрія Кончаловського "Гомер і Едді" (Homer And Eddie, 1989) , "Довгий шлях додому" (The Long Walk Home, 1990), "Хлопці побоку" (Boys On The Side, 1995), "Привиди Міссісіпі" (Ghosts of Mississippi, 1996) та ін.

З п'ятдесяти картин, в яких Вупі знялася за останні десять років, критики виділяють фільми "Кістки і собаки" (More Dogs Than Bones, 2000), "Клич мене Санта-Клаус" (Call Me Claus, 2001), "Щурячі бігу "(Rat Race, 2001)," Літтлбург "(Littleburg, 2004)," Лисий нянька: Спецзадание "(Pacifier, The, 2005)," Всі ненавидять Кріса "(Everybody Hates Chris, 2005)," Знати б, що я геній "(If I Had Known I Was a Genius, 2007)," Медея йде у в'язницю "(Madea Goes to Jail, 2009).

Вупі Голдберг також брала участь в озвучуванні мультфільмів, читала дикторський текст у неігровому кіно.Серед озвучених нею анімаційних фільмів "Король Лев", "Оленя Рудольф", "Карапузи", "Моя прекрасна Мадлен", "Піноккіо 3000", "Король-лев 3", "Скажені перегони", "Переможець", "Дугал" і ін.

Одночасно з роботою в кіно вона працювала на телебаченні, де кілька років була постійною учасницею гумористичного шоу "Комічна допомога", вела авторську ток-шоу.

У 1994 р Вупі Голдберг дебютувала в ролі ведучої церемонії вручення премій "Оскар" і з тих пір має грандіозний успіх у якості ведучої різних церемоній.

Вупі Голдберг не приховує своїх радикальних соціальних поглядів, відкрито критикувала консервативні дії республіканської адміністрації США, виступає за рівність культур і релігій, легалізацію одностатевих шлюбів.

У 1998 р вона видала автобіографічну книгу під назвою "Книга".

Вупі Голдберг лауреат премії "Золотий Глобус" (1986) в номінації "Краща жіноча роль" (драма) за фільм "Квіти лілові полів" (The Color purple).

У 1989 р вона була удостоєна Гран-прі Міжнародного кінофестивалю в Сан-Себастьяні за фільм "Гомер і Едді".

У 1991 р була нагороджена премією Британської академії кіно і телевізійних мистецтв BAFTA (The British Academy of Film and Television Arts) в номінації "Краща актриса другого плану" за роль у фільмі "Привид" (Ghost).

Заміжня Вупі Голдберг офіційно була тричі: за Елвіном Мартіном, батьком її єдиної дочки Олександри (розлучилася в 1974 р), за оператором Девідом Клаессеном (1986-1988) і за активістом акторської профспілки Лайлом Трахтенбергом (1994-1995).

Також їй приписують кілька цивільних шлюбів і романів, головним чином з голлівудськими акторами та іншими кінодіячами (Френком Лангелла, Тедом Денсону, Тімоті Далтоном, Едді Голдом).

В даний час актриса не заміжня.У неї є дочка Олександра і троє онуків.