Юрий николаевич байдиков жизнь нефтяники наука биография

байдики ЮРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ. ГОЛОВНИЙ ІНЖЕНЕР ВАТ «Комінефті» - ДИРЕКТОР ПЕЧОРНІПІНЕФТІ Народився 3 липня 1935 в станиці Олександрійська Ставропольського краю. Окончілв 1958р. Грозненський нафтовий ін-т за спеціальністю «розробка нафтових і газових родовищ», кваліфікація - гірничий інженер. Виробничо-науч. діяльність пов'язана з освоєнням родовищ Волго-Уральської і Тимано-Печорської нафтогазоносних провінцій. Починав її після закінчення ін-ту в об'єднанні «Татнефть», де був ст. інженером виробничо-техн. відділу і оператором з видобутку нафти нафтопромислу № 2 нафтопромислового упр. «Бугульманефть»; з 1960 р працював в нафтопромислового упр. (З 1970 р - НГВУ) «Леніногорскнефть» майстром і начальником уч-ка з видобутку нафти нафтопромислу № 2, началь-ником н.-и. експериментально-налагоджувальної лабораторії і цехи н.-и. і виробничих робіт, ст. інженером - заст. зав. нафтопромислів № 2, з 1965 р. - завідуючий цим нафтопромислів, з 1970 р - начальником бази виробничого обслуговування, з 1971 р - гл. інженером нафтогазовидобувного упр. «Леніногорскнефть». У грудні 1974 р призначається гл. інженером об'єднання «Комінефті», далі - гл. інженером - заст. начальника, у червні 1976р. -і. о. начальника (генерального директора), в грудні цього ж року - гл. інженером - заст. генерального директора об'єднання «Комінефті». У 1981 - 1985 рр. - Начальник Технічна. упр., чл. Колегії Міннафтопрому СРСР. У грудні 1985 р очолив виробниче об'єднання «Комінефті». У 1990 р обирається головою Ухтинского міськвиконкому. З грудня 1994 року - гл. інженер акціонерного т-ва «Комінефті», що входить до ВАТ «Нафтова компанія Комі ПЕК». Одночасно з 1996 р - директор ПечорНІПІнефті. Брав участь в освоєнні Ромашкинского нафтового родовища (Урало-Поволжя), Усинского, Возейское, Харьягінского і ін. Нафтових родовищ (Республіка Комі і Ненецький національний округ); в організації робіт з ліквідації наслідків аварії на магістральному нафтопроводі Возей - Головні споруди. Обирався депутатом Лениногорского гір. Ради депутатів трудящих (1967 - 1971), Ухтинского гір. Ради народних депу - татів (1976 - 1981) і Верховної Ради Комі АРСР (1986 1989). Нагороджений орденами «Знак Пошани» (1971), Трудового Червоного Прапора (1985); удостоєний зн. «Почесний нафтовик» (1992), «Заслужений працівник Мінпаливенерго Росії» (1995). Захоплення: книги. Мати Ганна Тимофіївна; батько Микола Сергійович. Дружина Ліліан Олександрівна (в дівоцтві - Белякова) - медсестра; дочка Ірина - інженер-геолог, син Максим - студент. Феодосійський краєзнавчий музей старожитностей - найстаріший музей Криму, один з найстаріших музеїв України та Європи. Охоронцями Феодосійського музею старожитностей в різний час були відомі історики Е. Ф.де-Вільньов, С. І.Веребрюсов, О. Ф.Ретовскій, Л. П.Коллі, В. Д.Гейман. З колекціями працювали Н. Н.Мурзакевіч, В. К.Віноградов, В. Д.Смірнов, А. Л.Бертье-Делагард, Е. Р.Штерн і інші видатні діячі науки XIX - початку ХХ століття.