Юрий константинович шафраник жизнь нефтяники наука биография

Шафраника ЮРІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ. ГОЛОВА ПРАВЛІННЯ ВАТ «ЦЕНТРАЛЬНА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ», РАДНИК ГОЛОВИ УРЯДУ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ, народився 27 лютого 1952 року в селі Карасуль Ішимського р-ну Тюменської обл. Закінчив в 1974 р Тюменський індустріальний ін-т ім. Ленінського комсомолу (нині - ТюмГНГУ) за фахом «автоматика і телемеханіка», кваліфікація - інженер-електрик; в 1980 р (заочно) - цей же ін-т за спеціальністю «технологія і комплексна механізація розробки нафтових і газових родовищ», кваліфікація - гірничий інженер. Виробнича діяльність більшою частиною своєї пов'язана з освоєнням родовищ Західно-Сібірскойнефтегазонос - ної мегапровінціі і розвитком Тюменської обл. як однієї з ключових складових Західно-Сибірського територіально-виробничого комплексу. Почавши її після закінчення ін-ту, працював в об'єднанні «Нижневартовскнефтегаз» слюсарем-ремонтником і інженером-технологом цеху автоматизації виробництва, в 1976 р - ст. інженером цеху н.-и. і виробничих робіт нафтогазовидобувного упр. «Ніжневартовскнефть»; в тому ж році стає начальником лабораторії цеху і виробничих робіт нафтогазовидобувного упр. «Белозернефть», у 1980 році - начальником центральної інженерно-технологічної служби, три роки потому - гл. інженером - заст. начальника нафтогазовидобувного упр. «Урьевнефть». Потім очолив це НГВУ, передане з об'єднання «Нижневартовскнефтегаз» в об'єднання «Татнефть». Тогдаже обирається другим секретарем Лангепасскій міськкому КПРС. У 1987 р - перший заст. генерального директора об'єднання «Татнефть» по Західному Сибіру - начальник спец. апарату Міннафтопрому СРСР, далі - генеральний директор новоствореного об'єднання «Лангепаснафтогаз», основою якого стало нафтогазовидобувне упр. «Урьевнефть». У 1990 році на альтернативних виборах з восьми кандидатів обирається прямим голосуванням головою Тюменського обласної Ради народних депутатів, в 1991 р призначається указом Президента головою Адміністрації Тюменської обл. У 1993 р затверджений Міністром палива та енергетики Російської Федерації. З серпня 1996 року - радник Голови Уряду Російської Федерації. У квітні 1997 р Урядом Москви призначений головою Правління ВАТ «Центральна паливна компанія». Був головою Ради директорів ВАТ «Тюменська нафтова компанія» (поіюнь 1997 г.), чл. Ради директорів цієї компанії (1993 - 1995). Освоював Васьеганское, Локосовском, Покамасовское, Поточное, Урьевское і ін. Нафтові родовища.

 

Активний провідник ідеї платності користування надрами (вивченням світового досвіду в цьому новому для Росії напрямку спеціально займався в Канаді і Французькому інституті нафти і газу); прямий учасник підготовки Концепції розвитку Тюменської обл., основою якої стали нові підходи до надрокористування та яка була затверджена Тюменським обл. Радою народних депутатів (1990), а потім покладена в основу указу Президента Російської Федерації № 122 (вересень 1991 г.) «Про розвиток Тюменської обл.» (Указ визначив госпрозрахункові принципи користування надрами як стратегічний напрям освоєння регіону, справив значний вплив на перспективи його соціально-економічного розвитку, надавши нормативну базу для формування бюджетів Тюменської обл., Ханти-Мансійського і Ямало-Ненецького автономних округів, в т. ч. виходячи з обсягів видобутих тут нафти і газу); запропонував Верховній Раді РРФСР розробити і прийняти закон «Про надра» та входив до складу робочої групи з підготовки проекту цього закону; ініціатор нових форм взаємодії суб'єктів Російської Федерації, розташованих в складному по адміністративно-територіальним поділом Тюменському регіоні, зокрема - створення Адміністративної ради з числа керівників адміністрацій і територіальних Рад, вирішального ключові питання, які зачіпають інтереси територій; ініціатор підготовки та підписання угоди Адміністрації Тюменської обл. з Європейським банком реконструкції та розвитку про роботу за спільними проектами в нафтогазовій сфері (1992); безпосередній учасник (в ранзі міністра) освіти Міжурядової ради країн СНД по нафті (1993), формування вертикально інтегрованих (нових для Росії) компаній в нафтовій промисловості, визначення та погодження з Урядом Росії і главами органів влади всіх суб'єктів Російської Федерації складу цих компаній. прийняття програми реконструкції нафтопереробних з-дів, розробки нових економічних принципів експорту нафти, прийняття ряду ін. кардинальних заходів, що дозволили об'єктивно болючий період масштабних структурних перетворень в нафтовій промисловості Росії і Паливно - енергетичному комплексі в цілому пройти без серйозних ускладнень, уповільнити темпи падіння видобутку вуглеводневої сировини; один з організаторів Союзу нафтопромисловців Росії. Захоплення: гірські лижі, бокс, література, рибалка. Мати Галина Дмитрівна (в дівоцтві - Дмитрієва, 1929 р.н..) До виходу на пенсію працювала на різних роботах в колгоспі, працювала в сільській Раді; батько - Костянтин Йосипович. 1927 р.н.. - Водій, нині - також на пенсії (корінні сибіряки, народилися і проживають в с. Карасуль Тюменської обл., Неодноразово удостоювалися урядових нагород). Дружина Тетяна Олександрівна (в дівоцтві - Резуненко) закінчила ТюмІІ, за фахом-економіст, працівник банку; дочка Інга - студентка, син Денис закінчив в 1997 р школу.