Тютрюмов (игорь Матвійович) - юрист, народився

Тютрюмов (Ігор Матвійович) - юрист, народився в 1855 р, закінчив курс в СПб. університеті; складався дільничним мировим суддею і головою Кирилівського (Новгородської губернії) з'їзду мирових суддів, потім членом новгородської губернської земської управи. З 1887 р перебуває на службі по міністерству юстиції, був товаришем голови курського окружного суду, членом харківської судової палати; нині товариш обер-прокурора 2-го департаменту Сенату, що управляє. Протягом 1879, 1880 і 1881 років Тютрюмов помістив ряд статей по селянському звичаєвим правом в журналі "Русская Речь" (1879, № 2, 4, 7 і 10; 1880 № 6 і 1881, № 3). У 1880-х роках брав участь в журналах "Слово" і "Русское Багатство" (редакції Л. Є. Оболенського), помістивши в першому статтю: "Селянське спадкове право" (№ 1 і 2, 1881), у другому - кілька статей по народно-звичаєвим правом і про перегляд і кодифікації цивільних законів. В "Юридичному Віснику" надрукував "Про реформу світового суду" (1886, № 1), "До реформи селянського суду" (1886, № 11), "Цивільне судочинство в Прибалтійському краї" (1890, № 3, 9 і 12), "Катування, як злочин sui generis" (1890, № 7 - 8), "Про підсудності позовів про аліменти" (1892, № 12) і ін.; в "Журналі Цивільного і Кримінального Права" - "Про опікунських установленнях для селян" (1890, № 8), "Про волосному суді" (1892, № 5), "Про підсудності 3-й крадіжки" (1892, № 10); у "Росіянки Думки" (1888, № 1, 2, 3, 5 і 6) обширну статтю "Народна школа на Півночі"; в "Журналі Міністерства юстиції" - "Землеробські колонії і виправні притулки для малолітніх злочинців" (1896, № 3), "Про відшкодування судом ex officio шкоди і збитків, завданих злочином" (1896, № 8), "Кандидати на судові посади" (1896, № 10), "Право, як елемент культури" (1897, № 4); "Про властивості змагального початку" (1897, № 6), "Про умовне засудження" (1899, № 2) і "Про захист дитинства" (1900, № 1). Тютрюмов відновив діяльність курського юридичного товариства (припинив свою діяльність років 20 тому) і брав участь у заснуванні харківського юридичного товариства.