Туган-Барановський михайло іванович біографія

Туган-Барановський (Михайло Іванович) - економіст, народився в 1865 р У 1888 р здав в Харківському університеті іспит на ступінь кандидата природного та юридичного факультетів. У 1894 р отримав від Московського університету ступінь магістра політичної економії за дисертацію: "Промислові кризи"; в 1898 р отримав від того ж університету ступінь доктора за дисертацію "Російська фабрика в минулому і сьогоденні" (т. I). Обидві ці роботи вийшли другими виданнями - перша в 1899 р, друга в 1900 р З 1895 р читав лекції в Санкт-Петербурзькому університеті як приват-доцента. У 1899 р був звільнений з числа приват-доцентів, за наказом міністра народної освіти. Інші праці його: "Вчення про граничну корисність" (1890), "Прудон, його життя і діяльність" (1891), "Д. С. Мілль, його життя і діяльність" (1892). У 1897 р помістив ряд статей з різних питань в журналі "Нове Слово", а в 1899 р в журналі "Початок"; в цих обох журналах брав близьку участь в редакції. Крім того, співпрацює в "Світі Божому", де з початку 1901 р друкується його робота: "Нариси з історії політичної економії".

На німецькій мові надрукував: "Arbeiterschutzgesetzgebung in Russland" (у 2-му виданні "Handworterbuch der Staatswissenschaften", Конрада), "Die sozialen Wirkungen der Handelskrisen in England" ( "Archiv fur soziale Gesetzgebung und Statistik", 1898), "Studien zur Theorie und Geschichte der Handelskrisen in England "(переробка російської книги про кризи, вид. 1900 г.). Крім того, на німецьку мову переведена Мінцесом книга про фабрику і видана, як додаток до "Zeitschrift fur Soziale und Wirtschaftsgeschichte", під заголовком: "Geschichte der russischen Fabrik" (Б., 1900). Головною працею Т.-Барановського, одного з найвизначніших наших марксистів, є його твір про кризи, в якому він розробляє теорію реалізації продуктів в капіталістичному суспільстві. У першому виданні цієї книги труднощі при реалізації продуктів, що загострюються до депресії і криз, порозумілості неорганізованістю капіталістичного виробництва. У другому, абсолютно переробленому виданні своєї книги, Т.-Барановський ставить процес реалізації в зв'язок не тільки з "відсутністю планомірної організації", але і з іншими соціальними рисами капіталістичного ладу. При останньому виробництво перестає бути засобом задоволення людських потреб, а стає метою саме по собі, технічним моментом створення капіталу. Закони капіталістичної конкуренції владно вимагають від капіталіста розширення виробництва і капіталізірованія значної частини його прибутку.

У зв'язку з цим варто друга риса капіталізму - організованість праці в межах одного підприємства і неорганізованість всього національного виробництва. Зазначені особливості капіталістичного виробництва роблять загальне надвиробництво, як момент розвитку капіталістичного господарства, необхідним. У зазначених соціальних суперечностях капіталістичного ладу Т.-Барановський бачить рушійну силу суспільних перетворень.