Шретер (виктор александрович, 1829

Шретер (Віктор Олександрович, 1829 - 1901) - архітектор; отримавши початкову освіту в училищі при санкт-петербурзької лютеранської церкви святого Петра, пройшов курс Імператорської академії мистецтв і був випущений з неї зі званням некласного художника; потім відправився в Берлін і поступив в студенти тамтешньої будівельної академії. При закінченні в ній курсу, він отримав рідкісну для іноземців нагороду - золоту медаль. Після повернення своєму в Санкт-Петербург, був незабаром запрошений в викладачі будівельного училища, згодом перетвореного в інститут цивільних інженерів, в 1862 р за представлені академії мистецтв роботи свої удостоєний звання художника XIV класу і в 1864 р, за складений за заданою програмою проект будівлі думи для столичного міста, визнаний академіком. З цього часу він посів чільне місце серед петербурзьких архітекторів не тільки як теоретик, а й як практик.

Крім будівлі багатьох приватних будинків, в яких він перший в Росії став облицьовувати фасади, без штукатурки, обпаленим в сильному вогні цеглою і натуральним каменем, їм проявлена ​​велика діяльність за різними іншим будівельним підприємствам. Він брав велику участь у спорудженні палацу великого князя Володимира Олександровича, склав проекти театрів в Києві, Іркутську, Нижньому Новгороді і Тифлісі і православної церкви в Киссингене, проектував грандіозне театральне будинок, передбачалося до зведення в Санкт-Петербурзі на Марсовому полі, перебудував Маріїнський театр, спорудив вокзал в Одесі і т. д. Залишаючись майже до кінця свого життя професором інституту цивільних інженерів, він виконував інші важливі посади, а саме складався старшим архітектором департаменту уділів, головним архітектором дирекції Імператорських театрів, помічником інспектора будівельного відділу при Кабінеті Його Величності, був членом різних комісій і брав діяльну участь в установі і працях санкт-петербурзького суспільства архітекторів і деякий час редагував його літературний орган "Зодчий". Улюблений стиль Шретера був німецький ренесанс.