Щурупов (михайло арефіевіч, 1815 - 1901) - архітектор. Закінчив

Щурупов (Михайло Арефіевіч, 1815 - 1901) - архітектор. Закінчив курс академії в 1836 р з малою золотою медаллю, присудженої йому за складений за програмою проект будівлі для училища правознавства та з званням художника XIV класу. У 1837 р, за виконання іншої програми: "Проект заміського великокнязівського палацу", був удостоєний великої золотої медалі з правом поїздки за кордон в якості пенсіонера академії. Відправившись в цю поїздку в 1840 р, провів п'ятнадцять років в Італії, де займався вивченням різних пам'ятників мистецтва, скульптурою і складанням архітектурних і скульптурних проектів (проект надгробного пам'ятника Наполеону I, проект монумента хрещення Русі святим Володимиром, модель алегорично-історичного щита Росії, модель розкішної мармурової ванни, придбаної імператором Миколою I, проект пам'ятника, поставленого над могилою К. Брюллова на кладовищі Монте-Тестаччо, в Римі). Після повернення своєму в Росію, Щурупов був в 1858 року возведений в звання академіка без звичайно требовавшегося для того виконання програми, як художник, вже придбав собі популярність попередніми працями, а в 1860 р, за проект російського археологічного музею, визнаний професором.

Головним тереном його діяльності після повернення з чужих країв була церковна архітектура. Їм самим або за його проектами побудований ряд храмів, з яких найважливіші - церкви святого Миколи Чудотворця на Чорній річці, святих Бориса і Гліба на Калашниковської пристані і Смоленської Божої Матері за Невської заставою, в Санкт-Петербурзі, православний собор в Токіо і собор в російській скиті на Афоні. Щурупов брав участь у реставрації київського Софійського собору і протягом кількох років завідував скульптурним і малювальним класом при Імператорському фарфоровому заводі.