Щигло (владимир Романович, 1840 - 1903) - поет-гуморист

Щигло (Володимир Романович, 1840 - 1903) - поет-гуморист і драматург. Навчався в 1-й санкт-петербурзької гімназії і на юридичному факультеті Санкт-Петербурзького університету. Рано почав писати, під впливом свого гімназійного вчителя В. І. Водовозова, в "Іскрі", "Русском Слові", "Будильник", "веселун" та інших (під псевдонімом Романич). Пізніше писав у "Руській Правді", "Ниві" та ін. З драматичних його творів (переважно під псевдонімом Щиграх) більше 30 років не сходить з репертуару весела побутова картинка: "Заручини в Галерній гавані" (1873). Успіхом користуються і його п'єси для дитячого театру, зібрані в книжці "Дюжінка" (1898). Вийшли також окремим виданням п'єси "Сила, або Свої козирі", "Сон Петра Івановича" і ін. За кордоном, під псевдонімом Старцева, видана його драма "Зірниці". Типовий "шістдесятник", Щигло писав безліч віршів та інших творів, не розрахованих на появу у пресі.

З них особливою популярністю в літературних гуртках користувався дотепний водевіль "Феськіна крамола", на тему про те, як рукопис афіші гуртка любителів, що ставив "Змова Фієско" Шиллера, попалася на очі поліції, яка уявила, що напала на слід важливого змови, влаштувала в день спектаклю засідку і так далі. С. В.