Світлана Миколаївна Харітонової


РІА Новини 11/01/2012

Актриса театру і кіно Світлана Миколаївна Харитонова (Сорокіна) народилася 30 січня 1932 року в Москві.

У 1954 році закінчила Школу-студію МХАТ, в 1966 році-Вищі телевізійні режисерські курси при Центральному телебаченні, в 1971 році-режисерський факультет ВДІКу.

Після закінчення Школи-студії МХАТ в 1954 році Світлана Харитонова була зарахована до штату Театру-студії кіноактора.

З 1957 року по 1969 рік була актрисою Московського академічного театру Сатири.На сцені цього театру вона зіграла мадам Грицацуєву в "Дванадцяти стільцях", Зосю в "Золотому теляті", Пеггі в "Над прірвою в житі" та інші ролі.

У кіно Харитонова прийшла в 1955 році.Гострохарактерна актриса, вона стала однією з найбільш знімаються актрис 1950-1960-х років.Серед її робіт цього періоду фільми "Солдат Іван Бровкін" (1955), "Летять журавлі" (1957), "Дівчина без адреси" (1957), "Дівчина з гітарою" (1958), "не піддаються" (1959), "Друг мій, Колька! " (1961), "Порожній рейс" (1962), та ін.

Будучи популярною, затребуваною актрисою, Харитонова залишила сцену і пішла в документальне кіно.З 1969 року працювала режисером телебачення, з 1971 року-асистентом режисера ТО "Екран".

Кар'єру Світлани Харитонової перервав трагічний випадок.У 1972 році вона опинилася винуватицею автомобільної аварії, в результаті якої загинула людина.Суд засудив її до трьох років виправних робіт.Харитонова працювала на одному із заводів Володимирській області.Фактично через рік їй дозволили повернутися додому.

Вона захопилася спортивним кіно і зняла чимало документальних та навчальних фільмів на спортивні теми.Її стрічка "Навчання плаванню немовлят" отримала Гран-прі VIII Всесоюзного фестивалю спортивних фільмів.

При цьому продовжувала працювати і як актриса: "Білий Бім Чорне вухо" (1976), "Майже смішна історія" (1977), "Кіт у мішку" (1978), "За щастям" (1982), "Візит до Мінотавра "(1987).

В кінці 1980-х років Харитонова зіграла драматичні ролі самотньої жінки Ніни у фільмі "Пропоную руку і серце" (1988) і тітки Жені в стрічці "Похорон Сталіна" (1990).Її останньою роботою в кіно став фільм "Без правосуддя" (1991).

Всього Світлана Харитонова знялася в більш ніж в 50 фільмах.

В останні роки актриса не знімалася і, за даними Спілки кінематографістів, "жила у злиднях".За даними Союзу, фінансову підтримку їй надавали Гільдія акторів кіно і фонд допомоги вітчизняним кінематографістам "Урга-територія любові".

8 січня 2012 року Світлана Харитонова померла в Москві після тривалої хвороби.

Харитонова була одружена з акторами Леонідом Харитоновим і Родіоном Александровим, від третього шлюбу з режисером Сергієм Балатьевим у неї народилася дочка Ольга.