Новиков микола - коротка біографія

Висловлювання і афоризми Новикова

 

Микола Іванович Новіков - російський журналіст, видавець, просвітитель, філософ - народився 8 травня (27 квітня за ст. Ст.) 1744 року в Московській губернії, родовому маєтку Тихвінської-Авдотьино, яке лежало неподалік від с. Бронниці, в сім'ї дворянина середньої руки. У дитячі роки він проходив навчання у місцевого дяка, протягом 1755-1760 рр. здобував освіту в Московській університетській дворянської гімназії при університеті, але його звідти виключили за відсутності завзяття до навчання.

 

Поступово на службу в Ізмайловський полк на початку 1762 р Новіков незабаром стає унтер-офіцером. Уже тоді проявилися схильності до книговидання і захоплення письменством: Новіков опублікував дві перекладені з французької повісті і сонет.

 

У 1767 р молодої людини обирають до комісії депутатів, які повинні були скласти проект імператорського «Нового Уложення». Пропустивши через свої руки сотню документів, він придбав чимало знань про російських реаліях, що істотно вплинуло на формування його поглядів як просвітителя.

 

Пішовши у відставку, в 1769 р Новіков приступає до випуску сатиричного журналу «Трутень», публікуючи викривальні матеріали і вступаючи в полеміку з журналом «Всяка всячина», який видавала сама Катерина II. У підсумку він змушений був у квітні 1770 р закрити «Трутень». Але вже в 1772 р під його початком виходить сатиричний журнал «Живописець», який удостоївся звання кращого періодичного видання XVIII ст.

 

Ще одним важливим напрямком діяльності Новикова було відстоювання національних основ культури, протистояння сліпому поклонінню дворян перед всім іноземним. Тому паралельно з журналами він випускав історичні видання. Так, в 1772 р виходить його «Досвід історичного словника про російських письменників», протягом 1773-1775 рр. - 10-томний звід історичних документів «Давня російська Вівліофіка». Протягом 1777 р Новіков видає 22 номера тижневика «Санкт-Петербурзькі вчені відомості», які вважаються першим російським журналом критичної бібліографії. Після його закриття у вересні 1777 р Новіков приступає до видання першого в країні філософського журналу «Ранковий світло». Видання було благодійним, прибуток з нього йшла на створення і утримання початкових народних училищ в Санкт-Петербурзі.

 

У 1779 р в біографії Новикова починається новий етап, пов'язаний з його переїздом до Москви. Тут куратор Московського університету Хераськов запропонував йому орендувати друкарню (посприяло цьому та обставина, що обидва вони були членами масонського ордену). При Новикова друкарня помітно збільшилася, за три неповних роки в ній було надруковано видань більше, ніж за всі 24 роки існування. Микола Іванович публікував журнали і книги, підручники, праці Руссо, Лессінга та інших авторів у перекладі. За рахунок прибутку в Москві їм були відкриті читальня, дві школи, аптека, він надавав велику допомогу найбіднішим городянам і селянам.

 

У самому розквіті видавничої діяльності Новикову довелося її обірвати. Хмари над ним почали згущуватися ще в 1784 році, коли йому пред'явили претензії за передрук ряду підручників, яку він зробив за наказом Московського головнокомандувача для поповнення резерву недорогий навчальної літератури. У 1785 р видання Новикова були включені до опису, їх розглядав на предмет благонадійності архієпископ.

 

Призначений головнокомандувачем Москви в 1790 р князь Прозоровський написав на Новікова чимало доносів, за його ж наказом видавця заарештували. Слідство ще не було закінчено, коли 10 травня 1792 Катерина II видала указ відправити Н. І. Новікова в Шліссельбурзької фортеці, а в серпні нею був підписаний указ про його укладанні там на 15 років. Звинувачення, пред'явлені Новикову, з тим же успіхом могли б бути пред'явлені дуже багатьом, тому насправді, швидше за все, він постраждав за надто завзятих і самостійну громадську діяльність.

 

Миколі Івановичу довелося провести в фортеці 4,5 року, зазнаючи величезні позбавлення. У перший же день сходження на престол імператор Павло I дав Новикову волю з умовою, що він не буде займатися колишньою діяльністю. Кілька років ув'язнення перетворили енергійного чоловіка в морально і фізично зломленого. Переставши займатися будь-якою громадською діяльністю, він до 12 серпня (31 липня за ст. Ст.) 1818 р., Тобто е. До самої смерті, жив у своєму маєтку.

 

Афоризми і цитати Новикова