Купріна біографія

  • Олександр Іванович Купрін народився 26 серпня (7 вересня) 1870 року в місті Наровчат Пензенської губернії.
  • Батько Олександра Івановича був секретарем мирового судді. У 1871 році, незабаром після народження сина, він помер від холери.
  • Мати Олександра Івановича походила з роду збіднілих татарських князів Кулунчакових.
  • 1873 рік - мати Купріна разом з сином поселяється в московському Кудринская овдовілому будинку, атмосферу якого письменник відтворить пізніше в оповіданні "Свята брехня".
  • 1876 рік - Купрін відданий в московський Розумовський благодійний сирітський пансіон.
  • 1880 - 1888 рр. - Купрін навчається у 2-й Московській військовій гімназії (реорганізованої під час його навчання в кадетський корпус).
  • 1888 - 1890 рр. - Купрін вчиться в Московському Олександрівському військовому училищі. Випущений в чині підпоручика. Враження від навчання у військових навчальних закладах пізніше лягли в основу повісті "На переломі (Кадети)" і роману "Юнкера".
  • 1889 рік - Купрін публікує свій перший твір у журналі "Російський сатиричний листок". Це був сентиментально-романтична розповідь "Останній дебют". В основу сюжету лягла відома в той час історія про самогубство провінційної актриси Є. П. Кадміна. За публікацію оповідання письменник був укладений на гауптвахту - юнкера не мали права друкувати свої твори без особливого дозволу начальства.
  • 1891 - 1894 рр. - Купрін служить в Подільській губернії, в 46-му Дніпровському полку. Продовжує займатися літературою. Армійське життя описана їм у розповідях 1890 - 1900 років: "З віддаленого минулого" ( "Дізнання"), "Кущ бузку", "Нічліг", "Нічна зміна", "Прапорщик армійський", "Похід".
  • 1894 рік - Купрін виходить у відставку в званні поручика. У цьому році він багато подорожує по півдню Росії і Україні. Письменник не володів ні однієї громадянської професією, тому пробував себе в різних сферах діяльності: був вантажником, комірником, лісовим об'їждчиком, землеміром, псаломщиком, коректором, керуючим маєтком і навіть зубним лікарем. Отримані саме в цей час досвід і враження лягли в основу його майбутнього творчості. В цей же час Купрін встигає співпрацювати з київськими газетами "Життя і мистецтво", "Київське слово", "Киевлянин". У них же друкуються його оповідання, вірші та сценки, так само як і судові нариси, політична хроніка і звичайні пересічні замітки. Підписуються вони різними прізвищами. Серед псевдонімів Купріна: К-н, Алеко, А. Незабудкіна, А. Поспєлов.
  • 1896 - у Купріна виходить книга нравоопісательних нарисів "Київські типи".
  • Грудень 1896 року - в журналі "Русское багатство" опублікована повість А. І. Купріна "Молох".
  • 1897 рік - виходить збірник розповідей А. І. Купріна «Мініатюри».
  • Цей же рік - письменник подорожує по Волинській губернії. На враження, отримані під час цієї подорожі, був збудований цикл "Поліські розповіді": "Олеся", "В лісовій глушині", "Перевертень", "На глухарів".
  • 1901 рік - Купрін переїжджає в Петербург. Тут деякий час він завідує відділом белетристики "Журналу для всіх".
  • У цьому ж році Купрін одружується на М. К. Давидової - видавець журналу "Світ Божий".
  • 1903 рік - народження доньки Лідії.
  • 1900-ті роки - Купрін активно друкується в петербурзьких журналах "Русское багатство", "Світ Божий", "Журнал для всіх" та інших. На світ виходять його розповіді, рецензії та критичні статті. У цей період написані оповідання "У цирку", "Болото", "Боягуз", "Конокради", "Жидівка", "Білий пудель" і повість "Поєдинок". В цей же час Купрін вливається в літературне оточення М. Горького.
  • Друга половина 1900-х років - в творчості Купріна посилюється соціальна тематика. Прикладом цього можуть послужити розповіді "Ріка життя", "Весілля", нарис "Події в Севастополі". У деяких оповіданнях виникає проблема "маленької людини": "Гамбрінус", "Свята брехня", "Гранатовий браслет".
  • 1907 рік - Купрін одружується вдруге. Його дружина - Є. М. Гейнріх, племінниця Д. Н. Маміна-Сибіряка.
  • 1908 рік - в новому шлюбі у Купріна народжується дочка Ксенія.
  • 1909 рік - написана перша частина повісті "Яма".
  • 1900 - 1910 рр. - В своїх творах Купрін звертається до філософських мотивів. Він пише цикл лірико-філософських мініатюр, за стилем більше схожих на вірші в прозі: "Білі ночі", "Вечірній гість", "Про пуделя" та інші. В деякі оповідання вплітаються елементи фантастики ( "Зірка Соломона"), використовуються біблійні сюжети ( "Суламіф") і народні легенди ( "Два святителя").
  • 1912 рік - Купрін подорожує по Франції та Італії. Враження про цю подорож відбилися пізніше в циклі подорожніх нарисів "Блакитні береги".
  • У цей період життя письменник активно освоює нові, нікому невідомі раніше види діяльності: піднімається на повітряній кулі, здійснює політ на аероплані (ледь не закінчився трагічно), спускається під воду у водолазному костюмі.
  • 1915 рік - написана друга частина повісті "Яма".
  • 1916 - написана третя частина повісті "Яма".
  • Період Першої світової війни - Купрін-патріот організовує госпіталь для поранених солдатів в Гатчині.
  • 1917 рік - Купрін позитивно ставиться до Лютневої революції. Працює редактором газети "Свободная Россия", що видавалася партією лівих есерів. До подій жовтня 1917 року Купрін поставився неоднозначно: він вірив в "кришталеву чистоту" вождів революції, але побоювався за культурну спадщину Росії і майбутнє всього людства. Свої побоювання письменник виклав в оповіданні "Старість світу".
  • 1918 рік - стовідсотково негативно Купрін сприйняв проведену більшовиками політику воєнного комунізму і терор. У газеті "Петроградське відлуння" письменник виступив проти насильства і на захист свободи слова.
  • 1918 - 1919 рр. - Купрін працює у видавництві "Всесвітня література", створеному М. Горьким. Після приходу до Гатчини білих військ, редагує газету "Приневской край" (видавалася штабом Юденича).
  • Жовтень 1919 року - Купрін з сім'єю їде спочатку до Фінляндії, а потім в Париж. В цілому Купрін провів в еміграції 17 років. У перші роки співпрацював з російськомовними виданнями, описуючи післяжовтневі події в Росії.
  • 1920 - 1930-ті рр. - Купрін випускає цикли нарисів "Південь благословенний", "Париж домашній"; збірки оповідань "Купол Св. Ісаакія Далматського", "Колесо часу", "Елань". У ці ж роки виходить роман "Жанетта. Принцеса чотирьох вулиць". Основна тема творів цього періоду - життя в Росії до 1917 року. Сумуючи за батьківщиною, Купрін пише повісті й оповідання на теми російської історії ( "Тінь імператора"), російської природи ( "Нічна фіалка"). З-під його пера виходять також казки і легенди ( "Синя зірка", "Четверо жебраків", "Кисмет").
  • 1932 рік - завершено автобіографічний роман "Юнкера".
  • Травень 1937 року - Купрін з сім'єю повертаються в Росію. Письменник вже смертельно хворий - у нього рак стравоходу. Приводів для повернення було безліч: і ностальгія, і матеріальна скрута, і складності з публікацією творів в емігрантській пресі. Активна радянська пропаганда теж зробила свою справу.
  • 1937 рік - в радянських газетах друкуються інтерв'ю з письменником і його публіцистичний нарис "Москва рідна".
  • 25 серпня 1938 року - А. І. Купрін вмирає. Похований в Санкт-Петербурзі на Волковому кладовищі.
  •