Йосип (в миру князь Аргутінскій-довгорукий) біографія

Йосип (в миру князь Аргутінскій-Долгорукий, 1743 - 1801) - патріарх вірменський, народився в Тифлісі. Будучи архієпископом російських вірмен, клопотав про приєднання Грузії до Росії; допомагав російським властям в їх стосунках з кавказькими народами. У 1792 р при р. Дністрі, між річками Чорною та черниці, Йосип поклав підставу р Григоріополь, в якому оселилися численні християнські вихідці з Молдавії, Валахії і Бесарабії. У Закавказзі, завдяки Йосипу, приєдналися до Росії хани Шемахінской і Шушінского, прийняли російське підданство багато з карабахських меликов і більше 30000 вірмен переселилося в межі Росії. За ці послуги Росії імператор Павло в 1800 р визнав рід Йосипа в княжому гідність Російської імперії і затвердив його в сані патріарха всього вірменського народу. Речі, говоріння їм при різних випадках, надруковані на вірменській мові, з російським перекладом. Йому належать: "Слово на освячення вірменської церкви в СПб." (СПб., 1780), "Мова, говоренная на випадок пожалування йому ордена св. Анни" (1799), "Таїнство хрещення вірменської церкви" (з вірменського, СПб., 1799), "Чин, священні і божественні літургії вірменської церкви" (СПб., 1799), "Сповідь християнської віри вірменської церкви" (СПб., 1799).