Ізяслав владимирович - 1) князь курський

Ізяслав Володимирович - 1) Князь курський і муромський, син Володимира Мономаха. У 1095 р прийшов в Муром (вотчину свого хрещеного батька - Олега Святославича, князя чернігівського) і, захопивши Олегова посадника, залишився в ньому. У 1096 р Олег Святославич підійшов до Мурома і став вимагати його здачі. У проізшедшіх битві Ізяслав Володимирович упав (6-го вересня). Похований в Новгороді; 2) Князь полоцький, син Володимира св. від першої дружини його Рогніди-Горислава. За мізерним літописних повідомлень, Ізяслав Володимирович народився в 980 або 981 р, в 988 м разом з іншими братами прийняв св. хрещення і незабаром отримав у спадок Полоцьк. У 1001 році він помер, залишивши, від невідомої подружжя, синів Брясіслава і Всеслава. З лишком 100 років після смерті його, літописець, бажаючи пояснити причину ворожнечі між нащадками Володимира, що займали Київ, і тими, які займали Полоцькуземлю, призводить переказ про замах Рогніди (в Предславине) на життя Володимира і про позбавлення її від смерті при посередництві Ізяслава.

Проте за порадою з боярами Володимир дав Ізяславу з Рогнідою область батька останньої, т. Е. Полоцьку, в якій побудував для них м Ізяславі (тепер Заслав). Випливають з цього переказу питання залишаються невирішеними: замах на життя Володимира було до хрещення Русі, і тоді ж Рогнеда з Ізяславом отримали Полоцьку волость. Коли ж народилися від неї інші діти? Якщо до замаху, то чому ми бачимо в її присутності в Предславине тільки старшого сина? - Пор. "П. С. Р. Л." (I, 34, 52, 55, 131; II, 28, 231, 294, 313, 317; V, 2, 112, 124; VII, 28, 231, 294, 313, 317; IX, 57, 68, 155 - 156); 3) Князь Пронский, син Володимира Глібовича.

У 1208 року великий князь Всеволод Юрійович взяв Пронск і захопив багатьох рязанських князів. Полону вдалося уникнути тільки Ізяслав Володимирович і князь Михайло (Кир-Михайло) Всеволодович, які здійснювали помсту Всеволоду Юрійовичу спустошенням околиць Москви, але син великого князя Всеволода Юрійовича, Юрій, розбив їх наголову (1209). Закріпившись на берегах р. Плиг (або Тепро), князі Ізяслав Володимирович і Михайло Всеволодович були звідти також витіснені Всеволодом Юрійовичем. У 1217 брат Ізяслава Володимировича, Гліб, бажаючи панувати над усією Рязанської землею, домовився з своїм братом Костянтином позбавити життя інших князів рязанських. П'ятеро двоюрідних братів і рідний брат, Ізяслав Владмирович, підступно запрошені були на загальну раду в сіл. Ісади, поблизу Рязані, і під час бенкету вбиті разом з боярами (20-го липня); 4) Князь сіверський, син Володимира Ігоровича, онук Ігоря сіверського. Спочатку один князя Данила Романовича Галицького, він згодом перетворився в його ворога.

У боротьбі південноруських князів через Києва і Галича Ізяслав Володимирович був союзником князя Михайла чернігівського. У бою при р Торчеська союзники, за допомогою половців, розбили (-1234) Володимира Рюриковича київського і його союзника Данила Романовича, князя галицького, причому Володимир Рюрикович з усім сімейством був узятий в полон. Ізяслав Володимирович зайняв київський стіл, але не надовго, так як звільнений з полону Володимир Рюрикович вигнав його з Києва.

Плюндруючи Володимирську і Галицьку землі, Батий у 1240 р опанував долею Ізяслава Володимировича, Кашенці, і перетворив Ізяслава Володимировича в свого союзника. Живлячи злобу до Данила Романовича, князя галицького, Ізяслав Володимирович переконував Батиєва темника Куремса йти на Галич, але сам попався в полон Данила Романовича (1255). Подальша доля його невідома.