Гурія Івановича Марчука


РІА Новини 24.03.2013

Радянський і російський вчений, академік, президент Академії наук СРСР (1986-1991) Гурій Іванович Марчук народився 8 червня 1925 року в селі Петро-Херсонець Оренбурзької області в родині сільських учителів.

У 1942 році після закінчення середньої школи вступив на математико-механічний факультет Ленінградського державного університету (нині Санкт-Петербурзький державний університет), але до закінчення першого курсу був призваний в армію і направлений в Школу артилерійської розвідки.Учасник Великої Вітчизняної війни.

У 1945 році після демобілізації Марчук продовжив навчання на математико-механічному факультеті Ленінградського державного університету, який закінчив у 1949 році.

З 1952 по 1953 рік працював науковим співробітником в Геофізичному інституті Академії наук (АН) СРСР.

У 1953-1962 роках обіймав посаду завідувача відділу Фізико-енергетичного інституту в місті Обнінську (Московська область).

У 1963-1980 роках обіймав посаду директора Обчислювального центру Сибірського відділення (СО) АН СРСР в місті Новосибірську.

Доктор фізико-математичних наук (1957).

Член-кореспондент АН СРСР c 1962 року народження, академік c 1968 року-відділення математичних наук.

Одночасно в 1975-1980 роках був головою СО АН СРСР і віце-президентом АН СРСР.

У 1980-1986 роках обіймав посади голови Державного комітету СРСР по науці і техніці, заступника голови Ради Міністрів СРСР.Депутат Верховної Ради СРСР 10-11 скликань.

У 1986-1991 роках-президент АН СРСР.З 1991 року був членом президії РАН, з 1996 року-радником президії РАН.

У 1980 році Гурій Марчук створив і очолив Відділ обчислювальної математики АН СРСР, який в 1991 році був перетворений в Інститут обчислювальної математики (ІВМ) РАН.У 1991-2000 роках обіймав посаду директора ІВМ РАН, з 2000 року-почесного директора ІВМ.

Гурій Марчук вів педагогічну роботу, професор (1951).

У 1962-1980 роках викладав в Новосибірському університеті, завідуючи кафедрою обчислювальної математики.У 1980-2003 роках завідував кафедрою математичного моделювання фізичних процесів Московського фізико-технічного інституту.З 2004 року очолював кафедру обчислювальних технологій і моделювання факультету обчислювальної математики і кібернетики в Московському державному університеті імені М.В.Ломоносова.

Гурій Марчук був автором понад 350 наукових праць з обчислювальної та прикладної математики, зокрема, за методами розрахунку ядерних реакторів, математичного моделювання в задачах фізики атмосфери і океану, навколишнього середовища, в імунології та медицині.Наукова діяльність Марчука останнього часу була пов'язана з глобальними проблемами: зміна клімату, забруднення планети, збереження генофонду планети і так званого генетичного різноманіття.Він був одним з авторів нового наукового напрямку-математичного моделювання в імунології та медицині.

У 1983-1991 роках Марчук обіймав посаду головного редактора журналу "Дослідження Землі з космосу".

Заслуги вченого були відзначені багатьма нагородами.У 1975 році йому було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.Марчук був удостоєний Ленінської премії (1961), Державної премії СРСР (1979), Державної премії РФ (2000).Він був нагороджений чотирма орденами Леніна (1967, 1971, 1975, 1985), а також орденами "За заслуги перед Вітчизною" IV ступеня (1998), "За заслуги перед Вітчизною" II ступеня (2005), золотою медаллю і премією імені М.В.Келдиша АН СРСР (1981), золотою медаллю імені П.Л.Чебишева за видатні результати в області математики (1996), золотою медаллю імені М.В.Ломоносова (2004).

Вчений також був лауреатом Премії імені А.А.Фрідмана АН СРСР (1975), Міжнародної премії імені Карпінського (1988).

Він був нагороджений низкою орденів зарубіжних країн-Франції, Індії, Куби.

24 березня 2013 року Гурій Марчук помер в Москві після тривалої хвороби на 88-му році життя.