Фусс микола біографія

Фусс (Микола, в Росії Микола Іванович) - швейцарський математик (+1755 - 1826). У 1773 р Леонард Ейлер викликав його до Росії, щоб мати в ньому знає помічника. Першим його твором, написаним тут за сприяння Ейлера, було "Instruction detaillee pour porter les lunettes de toutes les differentes especes au plus haut degre de perfection ... tiree de la theorie dioptrique de Mr. Euler le pere ...

Avec la description d 'un microscope ... qui est propre a produire tous les grossissement qu'on voudra "(Санкт-Петербург, 1774). Цей твір перекладено на німецьку мову Клюгелем (Лейпциг, 1777). У 1776 р Ф. був обраний в ад'юнкти Санкт-Петербурзької Академії Наук. Отримав в 1778 р премію від Паризької Академії Наук за твір "Recherche sur le derangement d'une comete qui pass pres d'une planete" ( "Memoires des savants etrangers", X, 1785). Ф. надрукував ще: "Eclaircissemens sur les Etablissemens publics en faveur tant des veuves que des morts, avec la description d'une nouvelle espece de Tontine ...

Calcules sous la direction de Mr. Leonard Euler par Mr. N. F." (Санкт-Петербург, 1776; 72 стор. І 4 таблиці); "Entwurf einer allgemeinen Leihe Bank ... berechnet durch N. F." (Санкт-Петербург, 1776; 154 стор.). Цими творами Ф. задовольняв, почасти за вказівками Ейлера, різним потребам молодої Росії, подібно до того як безліччю написаних ним підручників сприяв викладання математичних наук у навчальних закладах. Протягом більш ніж 50-річного служіння Росії Фусс займався багато також науковими питаннями з математики, астрономії, геодезії, механіці і т. П., Поміщаючи свої статті майже виключно в виданнях Петербурзької Академії Наук, латинською та французькою мовами. Деякі з цих статей переведені на російську мову.

Тут досить, для ознайомлення з різноманітністю математичних питань, яких стосувався Фусс, назвати тільки деякі з них: "Meditationes circa recolutionem fractionis ... in fractiones simplices ..." ( "Acta", 1777, частина I); "De integratione aequationis differentio; differentialis ...

aliarumque rejusdem generis" (там же, 1777, частина II); "Gemina methodus investigandi valorem producti ... dum ambo integralia termino x = 0 usque ad terminum x = 1 extenduntur" (там же, 1778, частина II); "Integration d'une espece remarquable d'equations differetielles bans l'analyse des fonctions a deux variables" (там же, 1780, частина I); "Solutio problematis geometrici Pappi Alexandrini" (там же, 1780); "Exercitatio analytico-geometrica circa lineam curvam singulari proprietate praeditam" (там же, 1780); "Tentamen demonstrationis puodomnis quantitas imaginaria ad formam ... reduci possit" (там же, 1 781); "De superficiei terrestris projectione streographica" (там же). У 1783 р Ф. був призначений ординарним академіком по математиці і разом з тим професором в складався при академії університеті. З 1800 р приєдналася ще посаду неодмінного секретаря академії.

Як ординарний академік, Ф. виголосив тільки мова "Eloge de Monsieur Leonard Euler" ( "Nova Acta Acad. Scient. Imper.

Petrop.", 1787). Після цього надруковані їм в виданнях академії наступні статті: "Determinatio mouum penduli compositi bifili ex primis mechanicae principliis petita" ( "Nova Acta"); "Additiones analyticae ad dissertationem de motu penduli bifili" (там же); "Remarque sur une nouvelle methode de trouver l'anomalie excentrique par l'anomalie moyenne" (там же); "Recherches sur un probleme de mecanique" (там же); "Enodatio diffecultati ab ill. Eulero in dissertatione De integrationibus memorabilibus ex calculo imaginariorum oriundis geometris propositae" (там же); "Observationes circa series quibus sinus et cosinus angulorum multiplorum exprimi solent" (там же, IX, 1795); "Ulteriores disquisitiones circa series, quibus sinus et cosinus angulorum multiplorum exprimuntur" (там же, XI, 1798); "De minimis quibusdam geometricis ope principii statici inventis" (там же); "Recherches sur quelques cas d'equilibre dans les fils parfaitement flexibles" (там же); "De innumeris curvis algebraicis quarum longitudinem per arcus hyperbolicos metiri locet" (там же, XIV, 1805); "De resolutione formulae integralis ... in seriem semper convergentem" (там же, XV, 1806); "Solution d'un probleme de mecanique relatif au vol des oiseaux" (там же); "De curvatura linearum in superficie sphaerica descriptarum" (там же); "Solution de quelques problemes relatifs au developpment des lignes courbes a double courbure" (там же); "Demonstratio theorematum quorundam calculum integralem spectantium" (там же, IV, 1813); "Disquisitiones novae de seriebus per cosinus angulorum muliplorum progredientium" (там же, V, 1815); "Methodus facilior investigandi novas illas series, quibus Eulerus sinum et cosinum anguli multipli postremo exprimere docuit" (там же); "Recherches sur deux series dont la sommation a ete proposee par la societe royale des sciences de Copenhague" (там же); "Disquisitio statica super casu quodam aequilibrii" (там же, VIII, 1822); "Problemata de curvis rectificabilibus algebraicis in superficie corporum rotundorum descriptis" (там же); "De descensu gravium super arcu lemniscatae" (там же, IX, 1824); "Demonstration de queques theoremes arithmetiques" (там же, X, 1826); "Demonstratio theorematum quorundam polygonometricorum" (там же, XI, 1830); "De valore formularum ...

si integralia ... usque extendantur" (там же); "Resolutio duarum aequationum differentialium secundi gradus" (там же); "Integratio aequationum differentialium ... " (там же); "Formularum quarundam integralium irationalium reductio ad rationalitatem" (там же). Російською мовою Ф. було написано кілька астрономічних статей популярного характеру в "Додатках до Санкт-Петербурзьким Відомостям" і до "Технологічного Журналу". Датське товариство наук за наведені ним твір "Versuch einer Theorie d. Widerstandes zwei - und vierradriger Wagen usw." (Копенгаген, 1798) присудило йому нагороду. За наукові заслуги Ф. був обраний в члени академій наук в Берліні, Стокгольмі та Копенгагені.

Ф. багато сприяв насадженню і розвитку математичного викладання в Росії. В складався при академії університеті було мало студентів, а іноді їх зовсім не було. Набагато більш йому вдалося зробити для математичного викладання в сухопутному шляхетному (пізніше першому) і морському кадетських корпусах. Їм були складені і видані такі підручники: "Lecons de Geometrie a l'usage du Corps Imperial des Cadets ... " (Санкт-Петербург, 1798, 241 стор. Та 9 таблиць, російський переклад, там же, 1799, 2-е изд., 1812); "Початкові підстави плоскою тригонометрії, вищої геометрії та диференціального й інтегрального обчислення" (3 частини, Санкт-Петербург, 1804); "Початкові підстави вищої Геометрії" (Санкт-Петербург, 1804) для кадетського корпусу.

Він написав також ряд математичних підручників для середніх навчальних закладів відомства народної освіти, підручники з алгебри, геометрії, диференціального й інтегрального числення - без певного призначення, видані під загальною головним заголовком: "Початкові підстави чистої математики" - частина I містить початкові підстави алгебри (Санкт Петербург 1810, 2-е видання, там же, 1815), частина II - початкові підстави геометрії (Санкт-Петербург, 1811), частина III: 1) додаток алгебри до геометрії, 2) плоску тригонометрію, 3) конічні перетину і 4) підстави диференціального й інтегрального числення (Санкт-Петербург, 1812). В. В. Боринін.