Евгений викторович мазалецкий жизнь нефтяники наука биография

МАЗАЛЕЦКІЙ ЄВГЕН ВІКТОРОВИЧ. ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР ВАТ «ОНЕГОНЕФТЬ» Народився 10 червня 1949 р Вологді. Закінчив в 1980 р (вечірнє отд-ня) Вологодський політехнічний ін-т за спеціальністю «інженер-електрик». Почавши трудовий шлях в сімнадцять років, працював електрозварником Вологодського судноремонтного з-ду, потім - слюсарем упр. «Вологдаоблгаз». Відслуживши на Червонопрапорному Північному флоті (1968 - 1971), продовжив працювати на Вологодському судноремонтному з-ді слюсарем. З 1976 р. - Завідуючий лабораторією кафедри електротехніки Вологодського політехнічного інституту. З 1978 р вся подальша виробнича діяльність (виключаючи роботу в 1981 - 1984 р. Інструктором оргвідділу Радянського РК КПРС Вологди) пов'язана з нефтепродуктообеспечівающего галуззю Північно-Західного регіону країни. Був гол. енергетиком Вологодського упр. Держкомнафтопродукта РРФСР, з 1984 р - директором Вологодський нафтобази, з 1986 р. - Заступник начальника Вологодського упр. Держкомнафтопродукта РРФСР. У 1987 р призначається начальником щойно створеного Карельського упр. Держкомнафтопродукта РРФСР; відповідно після перетворення цього Упр. в 1989 р в Карельський об'єднання по забезпеченню нафтопродуктами "Карелнефтепродукт» стає його генеральним директором. У січні 1993 р загальними зборами акціонерів обраний генеральним директором заснованого на базі майна об'єднання АТВТ (нині - ВАТ) «Онегонефть», що входить до ВАТ «Нафтова компанія« Сургутнефтегаз ».

 

Брав участь у розвитку системи нафтопродуктозабезпечення Вологодської обл. і Республіки Карелія. Обирався чл. Обкому профспілки робітників нафтохімічної промисловості Вологодської обл. (1984 - 1987). Володіє англійською мовою (зі словником). Захоплення: риболовля, облаштування садового уч-ка. Мати Олександра Олександрівна (в дівоцтві - Воробйова) вела домашнє х-у, виховувала дітей, померла в 1982 р, похована в Вологді; батько Віктор Михайлович працював заст. начальника партії Краснодарського філії ВНІІГеофізікі; Вел. Отеч. війну зустрів на фронті, був полонений (1941 - 1945), після звільнення з полону провів 1945 - 1946 рр. в таборах, помер в 1971 р, похований в Краснодарі. Дружина Любов Сергіївна (в дівоцтві - Воронова) - гл. бухгалтер, син Максим - водій товариства «Мода».