Евгений васильевич аничков жизнь славяноведы наука биография

Аничка Євген Васильович. (17 (29) .I +1866, Боровичі, Новгородська. Губ.- 1937 Белград) - літературознавець, фольклорист. Народився в сім'ї офіцера. У 1886 закінчив 2 ю Петерб. гімназію і вступив до Петербурзького. ун-т, звідки в 1887 виключений за участь у студентських заворушеннях; з 1889 продовжував навчання на романо-герм. отдного, до-рої закінчив в 1892. Залишений при ун-ті для приготування до проф. званню. Будучи на воєн. службі (1887-1889), виконав 1000-верстовий похід, під час к-якого захопився укр. фольклором, записав багато пісень і обрядів, цікавився побутом і екон. становищем.

 

селян. Прів.-доц. Київської. (1895) і Петерб. (1902-1917) унтів, викладав, на Вищих жіночих курсах, брав активну участь в діяльності о-ва Нестора-літо - писаря. Читав лекції з історії западноевроп. літератури, естетики, нової історії літератури. Щорічно їздив за кордон (Лондон, Париж), де займався під керівництвом видатних філологів, зокрема Гастона Паріса. Переїхавши з родиною до Франції, А. разом з М. М. Ковалевським взяв діяльну участь у заснуванні (1901) Вищої рус. школи в Парижі.

 

З 1918 проживав в Югославії, був проф. ун-ту в Скоп'є. Роботи А. написані в дусі порівняльно-іст. методу школи А. Н. Веселовського і поївши, вивчення літератури середньовіччя і фольклору. Орнак А. пішов далі свого вчителя, і його монографія «Весняна обрядова поезія на Заході і у слов'ян» (Ч. 1-2. СПб., 1903-1905) по суті є ревізією школи Веселовського, означаючи перехід на позиції компаративізму або міграційної школи . На відміну від старої міфологічної школи А. заперечував культ великих небесних язичницьких богів. Сільськогосподарська обрядовість і пов'язаний з нею обрядовий фольклор, на думку А., не мали ніякого відношення ні до богів, ні до міфів, а визначалися господарськими потребами хлібороба. Це положення правильне, хоча А. впадав в крайність, заперечуючи існування у сх. і зап. слов'ян культу богів і міфів. Незважаючи на нек-риє серйозні помилки (напри-мер, помилковий його погляд на походження нар. Словесності і билин з реліг. Поглядів народу), роботи А. цінні зібраним матеріалом з фольклору, записами обрядів слов'ян.

 

і романо-герм. народів, а також теоретичної постановкою питань про виникнення обрядової поезії, про зв'язок її з сімейно-побутової, про синкретичної вивченні фольклору.