Евгений константинович краснушкин жизнь преподаватели медицина биография

Краснушкіна Євген Костянтинович. (1885, Ростов-на-Дону - 3.03.1951, Москва) - психіатр, доктор мед. наук (1938), професор (1921), засл. діяч науки РРФСР (1947). Учень В. П. Сербського. Закінчив в 1910 р мед. ф-т ІМУ. Брав участь в студентському русі, за що в 1905 був на рік виключений з ун-ту. У 1910-1911 рр. - Понадштатний ординатор клініки нервових хвороб на базі Ново-Катерининської лікарні. У 1911 р в знак протесту проти політики міністра освіти Л. А. Кассо покинув ун-т. Працював в приватних лікарнях, з 1912 р - екстерн Моск. Преображенської психіатричної лікарні. У 1912-1914 і 1917-1918 рр. - Молодший штатний ординатор Моск. центр, приймального покою для душевнохворих, працював під керівництвом А. Н. Бернштейна. У період Першої світової війни (в 1914 1917 р.) Перебував у армії - лікар 31-го Донського козачого полку, евакопункту фронту і лікар-психіатр фронтовий психіатричної організації Червоного Хреста Західного фронту. У 1918-1925 рр. - Асистент психіатричної клініки 1-го МДУ, одночасно: лікар-психіатр мийок, місць ув'язнення при Мосздравотделе (1919-1931), зав. кафедрою (1920-1930) суд. психіатрії ф-ту суспільних наук МГУ, консультант (1921 - 1931 і 1936- 1942) психіатричної клініки Моск. обл. наук.-досл. клин, ін-ту (Моніка). У 1931-1936 рр.-директор цієї клініки. У 1936- 1941 рр. завідував кафедрою психіатрії 4-го ММІ, одночасно читав лекції на курсах удосконалення та перекваліфікації лікарів Моск. області.

 

У роки Великої Отеч. війни - зав. кафедрою психіатрії зведеного Моск. мед. ін-ту для студентів, які захищали Москву (1942-1944), постійний консультант ряду спеціалізованих госпіталів, керівник військово-оперативного відділення Обл. нервово-психіатричної клініки. Брав участь в проведенні су - дебно-психіатричної експертизи головних військових злочинців на Нюрнберзькому процесі (1945- 1946). З 1943 року і до кінця життя - директор Моск. обл. невропсихиатричному клініки, одночасно - консультант Моніка. Е. К. Краснушкин - один з провідних вітч. психіатрів 30-40-х рр. 20в., Творців вітч. суд. психіатрії як самостійної дисципліни, судово-психіатричний експерт зі світовим ім'ям; за активної участі Е. К. Краснушкіна був організований Ін-т суд. психіатрії ім. В. П. Сербського (1921). Основні науч. праці присвячені клин., суд. і соц. психіатрії, психічних розладів при соматичних захворюваннях, «малої» психіатрії, питань клініки, психопатології і лікування шизофренії, прогресивного паралічу і психогений. Запропонував класифікацію психогений (1929), дав физиол. пояснення невротичних станів і можливості переходу від «функціонального до органічного». Першим показав значення вегетативної нервової системи в генезі неврозів і шизофренії, описав кардіогенний психози, обґрунтував роль вазодилатації в патогенезі маніакальних станів і значення психічних факторів в патогенезі гіпертонічної хвороби. Прихильник активної терапії психозів.

 

Запропонував складу лікарської суміші (суміш проф. Краснушкіна), яка широко застосовувалася для лікування психічно хворих, покращуючи їх сон, нормалізує поведінку. Опублікував (совм. З Г. М. Ханларян) роботу про інсулінотерапії шизофренії, розробляв питання застосування вітамінів для лікування психічних захворювань. Був популярним як педагог, клініцист і тонкий психопатолог, що вмів увійти в контакт з будь-яким хворим. Складався попер. Моск. науч. т-ва невропатологів і психіатрів. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медалями. На адміністративному корпусі Центр. мийок. обл. клин, лікарні встановлено меморіальну дошку. Соч .: Вибрані труди.- М., 1960. Бібліогр.

 

: БМЕ.-3-е ізд.-Т. 11.- С. 511; Євген Костянтинович Краснушкин //невропатії л. і псіхіатр.- 1951.-Т. 20, № З.-С. 91-92; Ханларян Г. М. Євген Костянтинович Краснушкин (До п'ятиріччя від дня смерті) //Журн. Невропатол. і псіхіатр.- 1956.- Т. 56, № 6.-С. 506-508; Сточік А. М. Внесок проф. Е. К. Краснушкіна в вітчизняну психіатрію //Фельдшер і акушерка.- 1962.- № 5.- С. 37-41; Москва. Енциклопедія М., 1998.- С. 397.