Джорджіо армані біографія

Тридцяті роки XX століття стали суворим випробуванням для багатьох італійців.Країна перебувала в глибокій кризі, а на чолі уряду стояв фашистський диктатор Беніто Муссоліні. У такий непростий час одружилися Уго Армані і Марія Раймонд.Це була традиційна італійська родина: Уго працював бухгалтером, а Марія вела господарство і виховувала трьох дітей.

Джорджіо, їх середній дитина, народився 11 червня 1934 року.Труднощів у молодої сім'ї було багато, але вони легко долалися завдяки особливій атмосфері, що панує в будинку. Сімейні відносини будувалися на любові і глибоку повагу.

Мати дуже багато займалася з дітьми.Вона була творчою людиною з тонким художнім смаком.Саме вона прищепила Джорджіо любов до мистецтва.У родині Армані все любили театр і часто влаштовували домашні постановки.

До речі, батьки Армані познайомилися саме в драматичному театрі рідної П'яченци-вони обидва грали в аматорському спектаклі.А їхні діти воліли лялькові вистави, і маленький Джорджіо відповідав за вбрання для ляльок.До своїх обов'язків майбутній дизайнер ставився дуже відповідально: спочатку він до найдрібніших деталей малював ескізи майбутніх костюмів, а потім шив їх з підручних матеріалів.Його молодша сестра Розанна згадувала, як викликали заздрість подружок маленькі шкіряні черевички, зшиті Джорджіо для її ляльок. Почалась війна.

Уго і Марія відправили дітей в село.Джорджіо згадував, як одного разу вони з сестрою потрапили під обстріл.Вони сховалися в канаві, і брат намагався заховати сестричку, укривши її своєю маленькою курточкою.

Пережитий жах воєнних років залишив незгладимий відбиток в душі Джорджіо Армані, зробивши його дуже вольовим, рішучим і жорстким людиною. Після війни сім'я переїхала в Мілан. Коли прийшла пора думати про майбутнє, батьки наполягли на професії лікаря.

Незважаючи на те, що Джорджіо обожнював кіно і мріяв про кар'єру актора, він поступився батькам і став вивчати медицину.Провчившись всього 2 роки, кинув університет і вступив до армії.Але армійські будні виявилися не настільки романтичними, як він собі уявляв. Він звільнився з армії і пішов працювати в універмаг La Rinascente оформлювачем вітрин.В той момент йому дуже допомогла сестра: вона успішно працювала моделлю і познайомила брата з дизайнерами.

Занурившись у світ моди, він зрозумів, що знайшов справу, якій хотілося б присвятити життя.Джорджіо Армані вирішив стати дизайнером. У 1964 році, в 30 років Джорджіо Армані влаштувався на роботу до відомого дизайнера Ніно Черутти.

Розглянувши в амбітному молодому чоловікові безсумнівний талант, Черутти відправив Армані на виробництво, де той спостерігав, як створюється одяг.Це був безцінний досвід. Дружба У 1966 році в долі Армані сталася дуже важлива зустріч-на відпочинку він познайомився з Серджіо Галіотті.

Веселий, товариський, життєрадісний архітектор і стриманий, мовчазний дизайнер-вони органічно доповнювали один одного.Молоді люди стали дуже близькі, і незабаром після їхнього знайомства Галіотті переїхав до Мілана.Саме Серджіо став тією людиною, який надихнув Армані на створення своєї власної колекції.У 1975 році Джорджіо і Серджіо вклали всі свої гроші у власну справу.

Їм навіть довелося продати свій старенький «Фольксваген»! Вони зняли невеликий підвал у вузькому міланському провулку і почали працювати.Ролі в їх тандемі були чітко розділені: сферою Армані була мода, а Галіотті вів бухгалтерію і займався рекламою.

Бізнес був побудований дуже грамотно.Прекрасний одяг і правильно спланована рекламна кампанія призвели до блискучих результатів: речі від Армані захотіли носити все.Вже в вересні 1980 з великим успіхом пройшов перший показ в Нью-Йорку.Місцем проведення став легендарний Рокфеллер-центр.

Друзі тріумфували: шана, слава, успіх, гроші-вони добилися всього, чого хотіли.Вони були по-справжньому щасливі і будували плани на майбутнє.Але в 1984 році хвороба підкосила Серджіо Галіотті.Як постріл пролунав діагноз: СНІД.Якщо коли-небудь Армані опановувала відчай, то це тільки в ті довгі місяці, коли в муках вмирав його єдиний друг.

Галіотті розірвано на серпні 1985 року. Здавалося, Джорджіо зламався.Багато в світі моди побоювалися, що будинок моди Армані ось-ось завалиться, адже з життя пішов не тільки близький друг, але і діловий партнер, сам Армані ніколи не займався справами.Але колекція, випущена буквально через кілька місяців після смерті Серджіо, мала приголомшливий успіх.

Цей показ став своєрідним іспитом.Армані всьому світу довів: він сам зможе керувати компанією і буде успішний в бізнесі. творчість Вже з тих далеких часів, коли молодий Армані одягав манекени у вітринах універмагу, їм опанувало пекуче бажання переодягнути італійських чоловіків.

І доля дала йому таку можливість.Він вважав, що одязі не дістає лиску, шику, елегантності.Його ідеалом був екранний образ великих акторів того часу.Армані створив свій унікальний стиль: недбала елегантність, яка не виходить з моди.

Одяг, що не сковує рухів, виконана з тканин найвищої якості, виглядала неймовірно просто і дорого.Після успіху своєї першої чоловічої колекції Джорджіо Армані вирішив, що йому під силу переодягнути жінок.Він першим звернув увагу на працюючих жінок.

Йому хотілося створити щось особливе: зручний одяг, яка при цьому дозволяла б виглядати елегантно і презентабельно.Йому вдалося і це.Несучи до жіночу моду елементи чоловічого костюма, Армані створив образ, який бачив і любив з дитинства.Саме так: просто, витончено і вишукано-одягалася його мати. Неймовірний успіх одягу від Армані пояснюється ще і грамотно поставленою метою-одягати зірок кіно.

Мільйони людей копіюють образ кіноакторів.Багато хто хотів би виглядати, як Річард Гір або Софі Лорен.Немає нічого простіше-досить зайти в фешенебельний магазин Армані.

Та й серед самих зірок з'явитися на червоній доріжці в одязі від іменитого дизайнера-ознака не тільки гарного смаку, а й певного статусу. Джорджіо Армані поза модою, але чомусь так виходить, що створюваний ним образ завжди на піку популярності.Причина цього-перфекціонізм майстра.Саме прагнення до досконалості змушує його працювати по 20 годин на добу. Він неймовірно успішний, казково багатий, але при цьому-нескінченно самотній.

У житті Джорджіо були і жінки, і чоловіки, але нікого він не пустив в своє серце-просто не зміг.Може, воно й досі розбите смертю кращого друга і компаньйона? Але, так чи інакше, Джорджіо Армані все життя зберігає вірність своїм життєвим принципам, заглушаючи тугу творчістю-головною життєвою цінністю.

Джерело: Stories-of-success.ruТридцатые годы XX века стали суровым испытанием для многих итальянцев.Страна находилась в глубоком кризисе, а во главе правительства стоял фашистский диктатор Бенито Муссолини. В такое непростое время поженились Уго Армани и Мария Раймонди.Это была традиционная итальянская семья: Уго работал бухгалтером, а Мария вела хозяйство и воспитывала троих детей.

Джорджио, их средний ребенок, родился 11 июня 1934 года.Трудностей у молодой семьи было много, но они легко преодолевались благодаря особой атмосфере, царящей в доме.Семейные отношения строились на любви и глубоком уважении. Мать очень много занималась с детьми.

Она была творческим человеком с тонким художественным вкусом.Именно она привила Джорджио любовь к искусству.В семье Армани все любили театр и часто устраивали домашние постановки.Кстати, родители Армани познакомились как раз в драматическом театре родной Пьяченцы – они оба играли в любительском спектакле.

А их дети предпочитали кукольные представления, и маленький Джорджио отвечал за наряды для кукол.К своим обязанностям будущий дизайнер относился очень ответственно: сначала он до мельчайших деталей рисовал эскизы будущих костюмов, а потом шил их из подручных материалов.Его младшая сестра Розанна вспоминала, как вызывали зависть подружек маленькие кожаные башмачки, сшитые Джорджио для ее кукол. Началась война.Уго и Мария отправили детей в деревню.

Джорджио вспоминал, как однажды они с сестрой попали под обстрел.Они спрятались в канаве, и брат пытался спрятать сестренку, укрыв ее своей маленькой курточкой.Пережитый ужас военных лет оставил неизгладимый отпечаток в душе Джорджио Армани, сделав его очень волевым, решительным и жестким человеком. После войны семья переехала в Милан.

Когда пришла пора думать о будущем, родители настояли на профессии врача.Несмотря на то, что Джорджио обожал кино и грезил о карьере актера, он уступил родителям и стал изучать медицину.Проучившись всего 2 года, бросил университет и вступил в армию.Но армейские будни оказались не столь романтичными, как он себе представлял.

Он уволился из армии и пошел работать в универмаг La Rinascente оформителем витрин.В тот момент ему очень помогла сестра: она успешно работала моделью и познакомила брата с дизайнерами.Окунувшись в мир моды, он понял, что нашел дело, которому хотелось бы посвятить жизнь.

Джорджио Армани решил стать дизайнером. В 1964 году, в 30 лет Джорджио Армани устроился на работу к известному дизайнеру Нино Черутти.Разглядев в амбициозном молодом мужчине несомненный талант, Черутти отправил Армани на производство, где тот наблюдал, как создается одежда.Это был бесценный опыт.

Дружба

В 1966 году в судьбе Армани произошла очень важная встреча – на отдыхе он познакомился с Серджио Галиотти.Веселый, общительный, жизнерадостный архитектор и сдержанный, молчаливый дизайнер – они органично дополняли друг друга.Молодые люди стали очень близки, и вскоре после их знакомства Галиотти переехал в Милан.Именно Серджио стал тем человеком, который воодушевил Армани на создание своей собственной коллекции.В 1975 году Джорджио и Серджио вложили все свои деньги в собственное дело.Им даже пришлось продать свой старенький «Фольксваген»! Они сняли небольшой подвал в узком миланском переулке и начали работать.Роли в их тандеме были четко разделены: сферой Армани была мода, а Галиотти вел бухгалтерию и занимался рекламой. Бизнес был построен очень грамотно.Великолепная одежда и правильно спланированная рекламная кампания привели к блестящим результатам: вещи от Армани захотели носить все.Уже в сентябре 1980 с большим успехом прошел первый показ в Нью-Йорке.Местом проведения стал легендарный Рокфеллер-центр.Друзья торжествовали: почет, слава, успех, деньги – они добились всего, чего хотели.Они были по-настоящему счастливы и строили планы на будущее.Но в 1984 году болезнь подкосила Серджио Галиотти.Как выстрел прозвучал диагноз: СПИД.Если когда-нибудь Армани овладевало отчаяние, то это только в те долгие месяцы, когда в муках умирал его единственный друг.Галиотти не стало в августе 1985 года. Казалось, Джорджио сломался.Многие в мире моды опасались, что дом моды Армани вот-вот рухнет, ведь из жизни ушел не только близкий друг, но и деловой партнер, сам Армани никогда не занимался делами.Но коллекция, выпущенная буквально через несколько месяцев после смерти Серджио, имела ошеломительный успех.Этот показ стал своеобразным экзаменом.Армани всему миру доказал: он сам сможет управлять компанией и будет успешен в бизнесе.

Творчество

Уже с тех далеких времен, когда молодой Армани одевал манекены в витринах универмага, им овладело жгучее желание переодеть итальянских мужчин.И судьба дала ему такую возможность.Он считал, что одежде не достает лоска, шика, элегантности.Его идеалом был экранный образ великих актеров того времени.Армани создал свой уникальный стиль: небрежная элегантность, не выходящая из моды.Одежда, не сковывающая движений, выполненная из тканей высочайшего качества, смотрелась невероятно просто и дорого.После успеха своей первой мужской коллекции Джорджио Армани решил, что ему под силу переодеть женщин.Он первым обратил внимание на работающих женщин.Ему хотелось создать нечто особенное: удобную одежду, которая при этом позволяла бы выглядеть элегантно и презентабельно.Ему удалось и это.Привнеся в женскую моду элементы мужского костюма, Армани создал образ, который видел и любил с детства.Именно так: просто, утонченно и изысканно-одевалась его мать. Невероятный успех одежды от Армани объясняется еще и грамотно поставленной целью-одевать звезд кино.Миллионы людей копируют образ киноактеров.Многие хотели бы выглядеть, как Ричард Гир или Софи Лорен.Нет ничего проще – достаточно зайти в фешенебельный магазин Армани.Да и среди самих звезд появиться на красной дорожке в одежде от именитого дизайнера – признак не только хорошего вкуса, но и определенного статуса. Джорджио Армани вне моды, но почему-то так получается, что создаваемый им образ всегда на пике популярности.Причина этому – перфекционизм мастера.Именно стремление к совершенству заставляет его работать по 20 часов в сутки. Он невероятно успешен, сказочно богат, но при этом – бесконечно одинок.В жизни Джорджио были и женщины, и мужчины, но никого он не пустил в свое сердце – просто не смог.Может, оно до сих пор разбито смертью лучшего друга и компаньона? Но, так или иначе, Джорджио Армани всю жизнь хранит верность своим жизненным принципам, заглушая тоску творчеством – главной жизненной ценностью. Источник: Stories-of-success.ru