Чотири послання Олегу Янковському

Олег Янковський так міцно увійшов в моє життя і фільми, що я готовий про нього розповідати довго, захоплено і по можливості...у віршах.

Втім, вірші, йому присвячені, виникали не завжди від надлишку захвату.Іноді-від труднощів в роботі...

Скажімо, під час озвучення фільму «Той самий Мюнхгаузен» з'ясувалося, що чудовий на вигляд барон Карл Фрідріх Ієронім розмовляє з якимось саратовським акцентом і з великими труднощами вимовляє деякі слова і вирази, властиві німецької аристократії.

Зокрема, називаючи свою дружину баронесу якобінії фон Дутті-Мюнхгаузен, він якось ковтав голосні, від чого вона в його устах іменувалася...Нібито...Біной...б-р-Несс фнддттн...»

Ось тоді в тон-студії я і написав перший віршоване послання Олегу.

 

Про.Янковському на озвученні фільму «Той самий Мюнхгаузен», 1979

 Є у природи похибки, З цим доведеться змиритися нам, Мені не досягти твоєї зовнішності.Тобі не досягти моєї дикції...

Зате в наступному фільмі, «Будинок, який побудував Свіфт» , Олег працював бездоганно...оскільки протягом майже всього фільму декан Свіфт не розмовляв, а просто мовчки дивився...

Мовчки ж дивитися на цей світ не може ніхто краще Янковського.

Саме цього дивовижного дару Олега я і присвятив наступне послання.

 

Про.Янковському, що зіграв мовчазного Свіфта

 Ти так талановито мовчиш, Олег, Що мовчки глушиш всіх колег! 

Труднощі виникли і під час зйомок фільму «Вбити дракона!»...Янковський, за задумом режисера, мав зіграти потворного, огидного Дракона, який тримає в страху місто і пожирає невинних дівчат.Але вже під час кінопроб з'ясувалося, що привабливий Янковський не піддається старанням гримера...Про що я і повідав, виступивши на худраді з римованої промовою такого змісту...

 

Мова на худраді з приводу кінопроб Олега Янковського в ролі страшного Дракона, 1985 г.

 Як Олега ні виродків.Нам не впоратися з природою...Зуби встав, скривився два ока Все одно красивий, зараза!..

Незважаючи на логіку моїх антідраконовскіх доводів, худрада затвердив Янковського.Найдивніше, що і я проголосував...за!..(Як і передбачав Євген Шварц , дракон вже, очевидно, проник в мою душу...)

На останній за часом віршоване послання Янковський надихнув мене під час святкування 20-річчя фільму «Той самий Мюнхгаузен».Урочистості я придумав проводити в цирку.«Самий правдивий чоловік» повертався в храм самого правдивого мистецтва...Адже в цирку все по правді...Стріляти так стріляти...Літати так літати...Тому деякі персонажі погодилися виступити в співавторстві з хижаками. Чурікова -з левами і тиграми, автор сценарію-з удавом, Ярмольник -з мавпами...(Що виявилося ще небезпечніша.Бо леви, тигри і змії в цирку до людини налаштовані сприятливо-якщо ситі, а мавпи відчувають в кожному артистові суперника...Тому, коли Л.Ярмольник мав надто бурхливий успіх, одна горила з заздрості поставила конкуренту ліхтар під оком.)

Але ризикованіше всіх виступив Олег Янковський.Він вирішив полетіти під самий купол на очах у публіки.І коли циркачі вмовляли народного артиста не ризикувати, а дозволити все зробити дублеру (мовляв, в темряві глядач не помітить), Янковський категорично відмовився, нагадавши всім фразу з фільму: «Мюнхгаузен славний тим, що...не бреше!»...

І ось коли Олег Іванович, незворушно посміхаючись, піднявся на моїх очах на висоту понад сто метрів, я, стоячи внизу і нервово погладжуючи холодну змію на плечах, склав черговий мадригал...

 Янковський під куполом...( Ода з удавом на шиї) Чи не космонавт, що не Копперфільд Янковський в небо відлітає.І зверху весело дивиться, Як цирк від страху завмирає...А я внизу тремчу подвійно Адже я придумав цю дурість...Я чекаю, що глядач крикне мені: «Ми просимо автора...під купол!..» Але на плечах моїх удав Шипіт мені у вухо, втішаючи: «Не бійся, автор.Горький прав: Народжений повзати не літає...»

1999


ГРИГОРІЙ ГОРІН

 

P.S.

У пресі-700-сторінковий том «Вибраного» (М., ЕКСМО).( «Чотири послання Олегу Янковському» публікуються вперше за верстці цієї книги.) В тому увійшла нова п'єса «Блазень Балакірєв» (1999-2000).Майже готовий спектакль в «Ленкомі».Але вже без Горіна скаже його Петро Великий:

Блазні мої улюблені, для втіхи створені...Я адже чому вас вчив, дурні?..Вам вищою владою мною дана-будь-якого вельможі правду говорити і не критися...А ви ?! Мат-перемат...Ось і вся ваша доблесть.

Глядачі вперше на Горінскій прем'єрі не зможуть викликати автора на сцену...


«НОВА ГАЗЕТА» 19.06.2000
ЧОТИРИ ПОСЛАННЯ Олег Янковський