Чистовіч Іларіон Олексійович біографія

Чистовіч (Іларіон Олексійович, 1828 - 1893) - письменник, син диякона Калузької губернії. Освіту здобув в Санкт-Петербурзькій духовній академії; читав в ній спочатку вітчизняну, церковну і громадянську історію, а потім психологію і історію філософії. У 1871 р Чистовіч захистив дисертацію на ступінь доктора богослов'я: "Давньогрецький світ і християнство в ставленні до питання про безсмертя і майбутнього життя людини" (СПб., 1871). Складався віце-директором канцелярії обер-прокурора Святійшого Синоду, потім керував контролем при Святому Синоді і був членом навчального при Синоді комітету. Викладав філософські науки в Імператорському училище правознавства.

Головний філософська праця Чистовича: "Курс експериментальної психології" (СПб., 1868, кілька видань). Історичні його твори "Історія Санкт-Петербурзької духовної академії" (СПб., 1857); "Санкт-Петербурзька духовна академія за останні 30 років, 1858 - 1 888 роки" (СПб., 1889); "Феофан Прокопович і його час" (СПб., 1868). У "Временнике Товариства історії та старожитностей при Московському Університеті" Чистовіч надрукував між іншим: "Процес у справі про заснування друкарні при київській митрополії" (1855) і "Проект видання російських літописів в 1734 г." (1856); в "Читаннях" того ж суспільства - "Виговська розкольницька пустель" (1859), "Матеріали для біографії Бецького" (1863) і "Іона Сальнікеев" (1868); в "Дні" 1861 - 1862 рр. - "Арсеній Мацеевич"; в "Православному Огляді" - "Виправлення слов'янської Біблії перед виданням 1751 г." (1860) і "Решіловское справа" (окремо, СПб., 1861); в "Християнському Читанні" - "Історія православної церкви в Фінляндії" (1853), "Огляд лютеранських і реформатських громад в Росії з половини XVI до початку XVIII століття" (1857) і "Невидані проповіді Стефана Яворського" (1867); в "Мандрівник" - "Новгородський митрополит Іов і його листування" (1861) і "Митрополит Амвросій Подобедов" (1860). У 1878 р Чистовіч надрукував "Історію перекладу Біблії на російську мову" (2-е изд., СПб., 1899). Останнім за часом його вченим працею був "Нарис історії західноукраїнської церкви" (СПб., 1882 - 1884).

Після смерті Чистовича, в 1894 р побачило світ його твір "Керівні чинники духовної просвіти в Росії в першій половині поточного сторіччя. Комісія духовних училищ" (СПб.). Всі твори Чистовича з історії російської церкви складені на підставі архівних першоджерел і вносять в науку багато нових фактів, а почасти й нових поглядів на більших церковно-історичних діячів. Див. "Пам'яті історика нашої академії - І. А. Чистовича" ( "Церковний Вісник", 1893, | 45); Н. Б. "І. А. Чистович" ( "Церковні Відомості», 1893, | 46); "Санкт-Петербурзька духовна академія за останні 30 років" (стор.

53 - 54 і 133).