Цікаві факти з життя володимира Висоцького

Зростання Володимира Висоцького становив 1 метр 70 сантиметрів.

 

Відома пісня

 

Під час зйомок фільму "Вертикаль" Висоцький написав кілька альпіністських пісень.З одного з них пов'язаний цікавий епізод.Режисер Станіслав Говорухін кілька днів був відсутній, кудись виїжджав у справах, а коли повернувся, то першим ділом зайшов в номер до Висоцького і нікого там не виявив.Він побачив на ліжку якісь списані аркуші, заглянув і прочитав слова щойно написаною пісні: "мерехтить захід, як блиск клинка..." Перечитавши ці рядки рази два, Говорухін вже знав їх напам'ять.Він спустився в хол готелю і побачив Висоцького, який сидів в буфеті з гітарою, в оточенні кількох акторів.Не встигли привітатися, як Висоцький похвалився, що написав чудову пісню для фільму і готовий її виконати.

 

-Ну давай,-погодився Говорухін, який вже задумав розіграш.

 

Висоцький вдарив по струнах і заспівав: "мерехтить захід, як блиск клинка..." Не встиг він проспівати і трьох рядків, як Говорухін перервав його:

 

-Та ти що, Володю! Ти жартуєш...Це ж відома пісня, її все альпіністи знають...

 

-Та не може бути!-Не повірив Висоцький.

 

-Як не може бути? Там далі ще приспів такий буде:

 Відставити розмови, Вперед і вгору, а там Адже це наші гори, Вони допоможуть нам...

-Точно...-розгублено сказав Висоцький.-Нічого не розумію...Слухай, може бути, я в дитинстві десь чув цю пісню, і вона у мене в підсвідомості залишилася...Ех, як жаль!..

 

-Так-так-так!-Підхопив Говорухін.-Таке буває досить часто...

 

Але, побачивши вкрай засмученого Висоцького, в усьому зізнався.

 

Наша відповідь Чемберлену

 

Коли в 1979 році Володимир Висоцький приїхав в Америку, його відразу ж оточила юрба журналістів.Першим же питанням було питання про "жахи радянської дійсності" і про "нелюдяності комуністичного режиму".

 

-Невже ви думаєте,-відрізав Висоцький,-що якщо у мене є проблеми з моїм урядом, то я приїхав вирішувати їх тут?

 

Більше його не провокували.

 

Вітчизняна шкіра

 

Володимир Конкін , що грав Шарапова у фільмі "Місце зустрічі змінити не можна", розповідав, що під час зйомок міліцейської погоні, які відбувалися в центрі Москви в нічний час, частина території біля Великого театру була оточена міліцією.По-перше, щоб який-небудь роззява не вліз в кадр і не потрапив під колеса, а головним чином для того, щоб роботи не заважали численні шанувальники Висоцького.Народу навколо огорожі товпилося завжди порядно, і міліції доводилося постійно зберігати пильність.Але не завжди це виходило.Одного разу після зйомок чергового епізоду оголосили перерву.Артисти розбрелися хто куди, відійшов трохи вбік і Висоцький.Всі інші залишалися на майданчику, мирно розмовляли, і раптом з темряви пролунав страшний рик: "ди відпусти ти, стерво скажена! Гей, хто-небудь, допоможіть!.." Все кинулися в темінь виручати колегу від невідомої небезпеки.Яке ж було загальне здивування, коли, виявили Висоцького, який з усіх сил намагався відірвати від себе молоду жінку: вона вчепилася зубами в його шкіряне пальто.Сяк-так спільними зусиллями вдалося розтиснути їй зуби.Порушницю забрали, а Висоцький розповів, як до нього підбігла ця сама незнайомка, сказала схвильованим голосом: "Добрий день!", Потім замовкла і раптом раптово, від повноти почуттів, вкусила артиста за плече.Добре, що пальто було не з м'якою іноземної лайки, а з міцної вітчизняної шкіри.

 

Чесні злодії

 

Під час відпочинку в Сочі в готельний номер Висоцького заглянули злодії.Разом з речами та одягом вони прихопили і всі документи, і навіть ключ від московської квартири.Виявивши пропажу, Висоцький відправився в найближче відділення міліції, написав заяву, і йому обіцяли допомогти.Але допомоги не знадобилося.Коли він повернувся в номер, там вже лежали викрадені речі і записка: "Прости, Володимир Семенович, ми не знали, чиї це речі.Джинси, на жаль, ми вже продали, але куртку і документи повертаємо в цілості й схоронності".