Бхутто Беназір біографія

Бхутто Беназір

1953 - 2007  Бхутто Беназір біографія Прем'єр-міністр Ісламської республіки Пакистан (1988-1990, 1993-1996), лідер Пакистанської народної партії Беназір Бхутто (Benazir Bhutto) народилася 21 червня 1953 року в Карачі в сім'ї впливового політика і багатого землевласника Зульфікара Алі Бхутто, президента (1971-1973) і прем'єр-міністра (1973 -1977) Пакистану.

Відвідувала християнську місіонерську школу. Вищу освіту здобула в Редкліфском коледжі при Гарвардському університеті в США, а також в Оксфордському університеті у Великій Британії, де була президентом студентського дискусійного суспільства Oxford Union.

У червні 1977, після семирічного навчання за кордоном, повернулася до Пакистану.

Політичну кар'єру Беназір Бхутто початку як помічник свого батька, який займав у той час пост прем'єр-міністра Пакистану.

Після військового перевороту генерала Зія-уль-Хака в липні 1977 року, Зульфікар і Беназір Бхутто були заарештовані. У 1979 році екс-прем'єр був страчений, а Беназір кілька років провела у в'язниці і під домашнім арештом. У 1984 році їй і її матері було дозволено виїхати за кордон на лікування.

Живучи у вигнанні в Лондоні, Бхутто стала керівником Пакистанської народної партії (ПНП), яка була заснована її батьком.

У 1986 році, після скасування військового правління, Бхутто повернулася до Пакистану і включилася в політичну боротьбу.

У 1987 році вона вийшла заміж за політика і підприємця Асіфа Алі Зардарі (Asif Ali Zardari).

Після загибелі генерала Зія-уль-Хака в авіакатастрофі в серпні 1988 року, в листопаді в країні пройшли парламентські вибори. На виборах перемогла Пакистанська народна партія.

1 грудня 1988 року Беназір Бхутто була призначена прем'єр-міністром Пакистану, ставши першою жінкою-главою уряду в ісламській державі і наймолодшим прем'єр-міністром в історії Пакистану.

У 1990 році президент Пакистану звинуватив кабінет Бхутто в корупції і змістив прем'єра з посади, призначивши нові вибори, які привели до поразки ПНП.

Бхутто вдалося уникнути притягнення до відповідальності, але Зардарі провів в ув'язненні два роки.

У 1993 році ПНП знову виграла вибори і Бхутто зайняла пост прем'єр-міністра Пакистану.

Другий кабінет Бхутто проіснував до 1996 року, після чого був відправлений у відставку. Зардарі був знову заарештований, а самої екс-прем'єру доводилося мати справу з численними звинуваченнями в корупції.

На початку 1998 року Бхутто, її чоловікові і матері були пред'явлені офіційні звинувачення в корупції, а їхні рахунки в британських і швейцарських банках були заморожені.

У 1999 році Бхутто покинула Пакистан. Більшу частину своєї вимушеної еміграції екс-прем'єр Пакистану провела у Великобританії і ОАЕ.

18 жовтня 2007 року Беназір Бхутто повернулася на батьківщину після восьми років вимушеного заслання. Під час проходження кортежу в натовпі зустрічаючих її прихильників прогриміло два вибухи. Загинули близько 140 осіб, понад 500 осіб отримали поранення. Сама Бхутто не постраждала.

Вона заявила про свій намір балотуватися на загальних парламентських виборах в січні 2008 року і домагатися посади прем'єра.

27 грудня 2007 року Беназір Бхутто була убита під час передвиборчого мітингу в місті Равалпінді, коли 15-річний бойовик-смертник відкрив вогонь по автомобілю, з якого Бхутто вітала своїх прихильників, а потім підірвав себе поряд з ним. При теракті загинула Беназір і ще 26 осіб, близько 100 були поранені.

У 2011 році звинувачення у вбивстві екс-прем'єра були пред'явлені сімом підозрюваним, в тому числі двом високопоставленим офіцерам пакистанської поліції.

У Беназір Бхутто залишилися троє дітей - син Білавал, дочки Бахтавар і Азіфа. Після загибелі Бхутто її син Білавал Зардарі (Bilawal Zardari) був обраний новим лідером ППН, а співголовою партії став його батько, вдівець Беназір - Асіф Алі Зардарі. < td> & nbsp; Соколов