Бутурлін, василий васильевич - один

Бутурлін, Василь Васильович - один з видних бояр царя Олексія Михайловича. У чині стольника ніс придворну службу до 1650 року, коли був наданий в окольничие і призначений суддею до наказу Великого Палацу; в наступному році Бутурлін завідує Розбійний наказ, а 1652 р зроблений боярином і зайняв важливий і свідчить про великий близькості до царя пост дворецького. У 1653 р государ дав Бутурлину доручення "прийняти під свою государеву високу руку і привести до віри" новопрісоедінявшуюся Малоросію. На чолі великого посольства виїхав Бутурлін з Москви 9 жовтня, 31 грудня прибув до Переяславль, де 6 січня 1654 року і відбулася після деяких суперечок присяга царю Олексію гетьмана Хмельницького і старшини, а на інший день решти козацтва. Сам Бутурлін був присутній ще при складенні присяги владою і населенням Києва, в інших містах представниками Москви були розіслані їм стольники і дворяни. В виникали суперечки Бутурлін енергійно відстоював інтереси царя: відмовився присягати за нього, ухилявся давати окремим групам привілеї та ін. За таку службу і "раденье" його, повертаючись додому, ще в Калузі зустрів його від государя стольник "з милостивим словом" і питав про здоров'я.

У Москві Бутурлін закінчив справу переговорами з послами Хмельницького і за труди з приєднання Малої Росії наданий дворчеством з шляхом, оксамитової шубою, золотим кубком, 4 сороками соболів і 150 рублями додачі до його окладу. З царем зробив Бутурлін польський похід 1654 р а в березні 1655 році знову був посланий на театр війни для спільних дій з Хмельницьким. Вони розбили у Слонігродкі гетьмана Потоцького, пройшли Галичину до Львова; звідси Хмельницький, взявши великий відкуп з міста, пішов назад, і Бутурлін повернувся без успіху в Київ, відправивши до Москви скаргу на гетьмана.

У грудні 1655 р Бутурлін був викликаний до государю, але, не доїхавши, помер в дорозі.